В Європі зросла тенденція на адопцію тварин з України із початком повномасштабного вторгнення.
Кількість безпритульних тварин в Україні драматично виросла із початком повномасштабного вторгнення. Співзасновниця Світової асоціації з питань тварин України Оксана Кошак зазначає, що на сьогодні щонайменше 140 тисяч тварин залишилися без дому. Багато котів та собак опинилось просто неба в прифронтових областях, без прихистку чи їжі. Небайдужі волонтери взяли на себе непросту місію: вони забезпечують тварин їжею, надають необхідну ветеринарну допомогу та, що найскладніше, допомагають знайти для них новий дім. Часто господарів знаходять в Європі і Чеська Республіка не була вийнятком. Еліна, яка прихистила врятовану кішку, поділилася її зворушливою історією в Празі.
Історія кішки на ім’я Моніка сягає довоєнних часів. Вона була безпритульною кішкою, про яку разом із ще двадцятьма дворовими тваринами доглядала літня пані в Херсоні. Жінка покинула місто з приходом війни, залишивши тварин напризволяще. Організація Help Animals Kherson займались відловом покинутих тварин та пошуком для них нового дому. Саме через їх соціальні мережі Еліна натрапила на допис з Монікою.
«Моніка жалібно нявчала, поки я везла її додому в таксі – і досі часто плаче, коли я переношу її у переносці. Думаю, у неї якась травма через довгу дорогу…» – розповідає Еліна. Не всі тварини, яких потрібно було врятувати, вдалося впіймати та перевезти. Моніка була останньою, кому пощастило. Волонтери привезли її до Еліни в Прагу. За словами Еліни, кішка та більшість тварин дуже важко перенесли дорогу. Моніку одразу записали до ветеринара після прибуття до Праги. Раніше її вже стерилізували, але крім цього були необхідні вакцинація, чип і паспорт. У той час ці послуги були безкоштовними для українських тварин, із метою забезпеченння медичної допомоги. Через важку подорож Моніці спочатку призначили курс антибіотиків для лікування.
«За її поведінкою було видно, що або вона ніколи не знала людської любові, або їй її дуже бракувало – вона почала муркотіти вже від перших дотиків, хоча спочатку боялася різких рухів і звуків». Але до хорошого життя Моніка звикла швидко. «Тепер Моніка спить зі мною щоночі й завжди хоче бути поруч. Вона дуже балакуча – постійно щось розповідає або просить, щоб я її погодувала чи пограла з нею».
Еліна вважає, що покинутим тваринам шукають домівки в Європі через безпечніше середовище та краще ставлення – тут немає безпритульних котів і собак. Подібну думку висловила і керівниця організації UFA (United for Animals), Юлія Фірка.
«В Україні через війну та економічну кризу багато притулків переповнені, а ресурси недостатні. У ЄС зріс інтерес до адопції тварин із зон конфліктів. І головне, в Україні немає безпечних місць для адопції тварин», – ділиться Юлія Фірка. Вона живе в Чехії понад 20 років та об’єднала декілька фондів для допомоги Україні, внаслідок чого утворився альянс «Допомога тваринам UA», де вона координувала всю допомогу для України. Однак багато подібних організацій втомилися допомагати Україні, тому вона відкрила власний фонд в Україні та продовжує підтримувати притулки й волонтерів.
