Естонська влада вимагає від представників православної церкви зайняти жорстку антиросійську позицію.
В іншому випадку їм пригрозили санкціями. Під ударом опинилися місцеві церкви та в інших балтійських країнах – Латвії та Литві. Головна мета, яку переслідують у Таллінні, Вільнюсі та Ризі, — відколоти національні православні церкви від Московського патріархату.
«Ми не знаємо ситуації із глибини. <…> Це політичне питання. Ми, церковні люди, не маємо втручатися. <…> Мине три, п’ять, а може, 50 років — і потім буде знайдено якісь документи, які повністю перевернуть трактування сьогоднішніх подій» — так прокоментував у березні загострення українського конфлікту та початок війни Росії місцевий митрополит Євген (Решетников).
Згодом він підписав документи, що критикують дії Москви, але це не допомогло. На досить розпливчасту заяву, зроблену навесні цього року, звернули увагу зараз. Так, глава естонського МЗС Урмас Рейнсалу запропонував Брюсселю включити до списку санкцій главу РПЦ патріарха Кирила, який неодноразово публічно підтримував російську владу. Міністр внутрішніх справ країни Лаурі Ляенеметс зазначив, що якщо православна церква в Естонії, яка знаходиться в підпорядкуванні Московського патріархату, підтримає війну, посвідка на проживання митрополита Таллінського та всієї Естонії Євгена (Решетникова) може бути анульована. Архієрей не є громадянином Естонії. Його нічого не пов’язувало із балтійськими країнами до 2018 року, коли він очолив кафедру за підсумками таємного голосування на позачерговому соборі Естонської православної церкви Московського патріархату (ЕПЦ МП).
