Уряд президента РК Юн Сок Йоля, який обійняв посаду зовсім недавно — у травні — прийняв рішення суттєво зменшити кількість комітетів, які безпосередньо підпорядковувалися лідеру країни.
Начебто проста формальність — але не тільки. Під скорочення потрапив і Комітет із північного економічного співробітництва. Він займався зв’язками з Росією та державами Євразії. На думку експертів, рішення відбиває нові пріоритети Сеула. Тепер там роблять ставку на всебічне зміцнення альянсу зі США, ліквідуючи при цьому інші напрямки, які намагалося розвивати попереднє керівництво Південної Кореї.
В адміністрації президента Республіки Корея провели «попередню оцінку доцільності» продовження роботи комітетів, які були створені ще за попереднього уряду та безпосередньо підпорядковувалися лідеру країни. З 20 подібних структур було ухвалено рішення зберегти шість, ще дві об’єднати, а решту 13 ліквідувати. Хоча найближчим часом пройде ще одне засідання фахівців із цього питання, загальне рішення вже ухвалено, повідомили джерела в адміністрації. Таким чином, дві третини комітетів, які за президента-демократа Мун Чже Іне підпорядковувалися йому безпосередньо, буде ліквідовано з приходом до влади політичних супротивників в особі консерватора Юн Сок Йоля. У Сеулі стверджують, що це дозволить оптимізувати управління, а також дозволить заощадити 25 млрд в рік (близько $18 млн).
До структур, що підпали під скорочення, входить і комітет. Точніше він просто відпрацює встановлений термін і автоматично завершить свою діяльність, продовження його повноважень не передбачається. Комітет створювався на початку правління попереднього президента Мун Чже Іна у серпні 2017 року. Спочатку перед ним поставили завдання курирувати проекти тристороннього співробітництва за участю РК, КНДР та Росії, а також активізувати двосторонні зв’язки з Москвою щодо розвитку Далекого Сходу, інтерес до якого корейці завжди виявляють. Згодом на комітет поклали повноваження розвивати відносини з країнами Євразії загалом, включаючи центральноазіатські республіки, СНД, Монголію, північну частину Китаю. Вважалося, що «на балансі» комітету перебувають 14 країн, але пріоритетом завжди залишалися Росія та Центральна Азія.
Зрозуміло, що з приходом нового президента серйозні кадрові перестановки завжди є неминучими, особливо якщо влада отримує опозиція. Водночас ліквідація КСЕС стала не так спробою прибрати зайві структури, які дублювали роботу міністерств і відомств, як відображенням нової зовнішньополітичної стратегії Юн Сок Йоля.
Ще під час передвиборчої кампанії Юн чітко дав зрозуміти: у разі перемоги головним пріоритетом у зовнішній політиці стане всебічне зміцнення союзу з Вашингтоном. Юн і його постаті вважали, що демократи на чолі з Мун Чже Іном надто сильно загравали з Північною Кореєю, з Китаєм, розпорошували сили на інших напрямах, що негативно позначилося на відносинах з головним союзником — Сполученими Штатами. Консерватори заявили, що мають намір дотримуватися дуже жорсткої лінії по КНДР і не намагатимуться будь-що поліпшувати міжкорейські зв’язки. Пекіна також була обіцяна «розмова на основі принципів державних інтересів». Під цим у Сеулі мають на увазі розвиток співпраці зі США щодо регіональної ПРО. Йдеться про розміщення на території Південної Кореї нових американських протиракетних комплексів THAAD, до чого китайці ставляться вкрай негативно.
Щодо Росії до 24 лютого Юн Сок Ёль спочатку обмовлявся загальними, обтічні фразами. Хоча вже тоді було зрозуміло, що роль Москви для Сеула за нового керівництва зменшиться. Після початку спецоперації в Україні Корея приєдналася до введених проти Росії санкцій Заходу. Хоча саме рішення про санкції прийняли ще демократи, але зі вступом на посаду нового президента Сеул посилив антиросійську риторику.
