У 2021 році виповнилося 25 років Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ).
За цей час його підписали 185 держав, але без схвалення восьми країн документ досі так і не набув чинності.
Підписантам ДВЗЯВ заборонено проводити випробувальні ядерні вибухи, а також спонукати до цього інші країни або брати участь у таких вибухах. Цього не можна робити ні землі, ні під землею, ні у космосі, ні під водою. І хоча документ підписали вже 185 країн (останньою у лютому 2021 року була Куба) і ратифікували 170 (останніми тоді ж стали Коморські острови), а у світі діє глобальний мораторій на ядерні випробування, що юридично зобов’язує заборони досі немає.
Без набуття чинності договору не може розпочати роботу Організація ДВЗЯВ, яка займатиметься верифікацією прописаної заборони та проводитиме моніторинг. Поки що ж діє підготовча комісія, головне завдання якої — працювати над тим, щоб документ таки почав повноцінно діяти.
У додатку 2 до договору позначено список із 44 країн, чиї підписання та ратифікація є обов’язковими для того, щоб він набув чинності. До цього списку входить у тому числі й Росія — свій підпис вона поставила 1996 року, ратифікувала документ 2000-го; Зараз на її території діє 29 станцій моніторингової системи ядерних випробувань із планованих 32. З 44 критично важливих для договору держав ДВЗЯВ не ратифікували вісім: Китай, КНДР, Єгипет, Індія, Іран, Ізраїль, Пакистан та США.
Виступаючи 20 грудня на онлайн-лекції в російському ПІР-Центрі, заступник генсекретаря ООН Ідзумі Накаміцу в черговий раз закликала країни, що залишилися, якнайшвидше схвалити документ. «Встановлення термінів могло б допомогти у цьому напрямку, але нам необхідно вжити не одного заходу для прискорення ратифікації угоди, а цілий комплекс для того, щоб спонукати країни зробити це», — сказала вона, не уточнивши при цьому, про які заходи йдеться.
Як розповіли ЗМІ, виконавчий секретар організації Роберт Флойд має намір зустрітися з представниками всіх восьми країн, щоб зрозуміти, що заважає їм ратифікувати документ і як ці перешкоди можуть бути зняті.
— П’ять із восьми країн (КНР, Єгипет, Іран, Ізраїль та США) вже підписали договір. Вони беруть активну участь у засіданнях підготовчої комісії та проводять регулярні консультації з широкого кола питань, включаючи і теми, що стосуються ратифікації, — зазначили у підготовчій комісії. — Багато хто з цих країн уже значно підтримує договір і зазначений у ньому режим верифікації. Є багато інших держав, які виявили інтерес до ратифікації договору, і ПК працює з ними, надаючи їм технічну та іншу підтримку.
Проте спроб підготовчої комісії може бути замало. Відмова деяких держав заборонити у себе ядерні випробування пов’язана, зокрема, і з їхньою недовірою — насамперед одна до одної.
“Я хочу відразу ж ясно дати зрозуміти, що США підтримують Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, – заявила у вересні цього року заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями та міжнародної безпеки Бонні Дженкінс. За її словами, «на цьому шляху є серйозні перешкоди», зокрема й ратифікація документа рядом країн. Проте, як показала практика, головна перешкода – це сенат США, який не пропустив документ у 1999 році. Президент Барак Обама постарався порушити це питання 2009-го, але тоді більшість належала республіканцям, і знову проводити документ через конгрес не стали.
2020 року The Washington Post повідомляла, що адміністрація Дональда Трампа обговорювала відновлення ядерних випробувань — це міг бути перший такий вибух з 1992 року. Однак від цієї ідеї все ж таки відмовилися, віддавши перевагу «іншим відповідям на російську та китайську загрози».
