США розробили нову стратегію розв’язання балканської кризи.
Автори документу вважають, що необхідно домогтися визнання Косова з боку п’яти європейських країн, що залишилися, і прийняти Приштину в НАТО.
«Зупинити розпад Югославії, який триває понад 30 років, потрібно там, де він почався — у Косово», — йдеться у новій балканській стратегії США, яка називається «Від кризи до зближення: стратегія боротьби з нестабільністю Балкан у її джерелі». Автори — політологи Університету Джона Хопкінса і Центру Вільсона — впевнені, що так можна буде вирішити відразу кілька завдань: перешкодити впливу Москви і Пекіна на Балканах, що зростає, а також перешкоджати подальшому загостренню ситуації в регіоні.
Експерти радять адміністрації Джозефа Байдена діяти одразу у трьох напрямках. По-перше, підштовхнути Грецію, Іспанію, Кіпр, Румунію та Словаччину до визнання незалежності Косова. Причому діяти не шляхом тиску, а «за допомогою зближення позицій цих держав із рештою європейських країн для вироблення єдиного підходу».
По-друге, допомогти Приштині якнайшвидше увійти до Північноатлантичного блоку. Це, як вважають автори документа, посилило б позиції Косова на переговорах із Сербією. Зараз, на їхню думку, у відносинах із Брюсселем та Вашингтоном перевага у Белграда. Для подолання цього експерти радять Білому дому призначити спецпредставника Косова.
По-третє, допомогти інтеграції «сербської півночі Косово» з іншою територією, щоб не допустити створення Великої Албанії чи Великої Сербії.
Розробка цієї стратегії показує, що нинішня адміністрація хоче активно долучитися до справ балканського регіону. На початку року США ввели санкції проти лідера боснійських сербів, члена президії (колективного президента) Боснії та Герцеговини Мілорада Додіка. США звинуватили його в корупції, дестабілізації країни та підриві Дейтонських угод 1995 року, що поклали край кровопролитній війні, що тривала майже чотири роки.
Влітку минулого року в Боснії та Герцеговині набув чинності закон про відповідальність за заперечення геноциду та звеличення військових злочинців. Боснійські серби виступили із протестами. Додік заявив, що «існування Боснії надалі втрачає сенс», і зажадав передати Республіці Сербської функції боснійської влади, зокрема створення власних збройних сил. Лідер боснійських сербів наголосив, що розраховує на допомогу Белграда, Москви та Пекіна.
Крім цього, Вашингтон вніс до чорного списку одного з лідерів провідної партії косовських сербів «Сербський список» Мілана Радойчича та сербського бізнесмена Дзвінка Веселіновича, досить впливового на півночі Косова, а також близько 20 компаній та ще десяток фізичних осіб. До речі, про введення санкцій оголосили одразу після того, як стало відомо, що переговори між Белградом та Приштиною під егідою ЄС зайшли у глухий кут.
До доказів того, що Вашингтон прагне відігравати велику роль у регіоні, можна віднести й недавнє призначення двох американських спецпредставників. Електоральною реформою в Боснії займатиметься Меттью Палмер, а Західними Балканами – Габріель Ескобар. До речі, саме він восени минулого року заявляв, що «США стурбовані шкідливим впливом Китаю та Росії в регіоні», закликав прийняти балканські держави в ЄС, говорив про «тісне співробітництво Белграда та Вашингтона на шкоду інтересам Москви» та критикував домовленості країн балканського регіону. в енергетичній сфері, наполягаючи на диверсифікації постачання енергоносіїв та більш активному використанні зрідженого природного газу.
Підсилює Вашингтон та військову присутність у регіоні. Американський авіаносець «Гаррі Трумен» із сотнею літаків та 5 тис. морпіхів на борту увійшов до Адріатичного моря для участі у військових навчаннях НАТО «Наступ Нептуна 22».
