У разі зупинки «Північного потоку — 2» Німеччини можуть загрожувати перебої з електрикою через недостатній обсяг постачання газу з Росії.
Таку думку висловив оглядач видання Handelsblatt Юрген Флаугер.
На його думку, Берлін не зможе, як запланував, відмовитися від атомних та вугільних електростанцій, оскільки відчуває нестачу блакитного палива, а Москва є його головним постачальником.
При цьому Флаугер зазначив, що газові електростанції не залежать від примх погоди і працюють у будь-яких умовах, а без російського газу Німеччина сидітиме у темряві.
Він також зазначив, що у разі блокування трубопроводу Росія може перейти до пошуків ринку збуту в Азії, що буде вкрай невигідно для Німеччини.
Журналіст підкреслив, що РФ завжди була надійним постачальником газу та виконувала свої зобов’язання навіть у розпал холодної війни. Тому він закликав владу країни не загострювати суперечки навколо «Північного потоку — 2».
Раніше, 24 грудня, експерти розповіли, що питання введення в експлуатацію «Північного потоку — 2» розкололо коаліцію, яка сформувала новий уряд Німеччини, особливо на тлі нової кризи в Україні.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок, яка раніше виступала проти прокладання газопроводу, опинилася в складному становищі, а канцлер Німеччини Олаф Шольц, як і весь кабмін, поводиться вкрай стримано в ситуації, що склалася. Водночас зазначається, що між «Зеленими», які виступають проти ПП-2, та Соціал-демократичною партією, яка підтримує проект, точаться дискусії.
Раніше, 22 грудня, міністр закордонних справ ФРН розповіла про те, що вони з канцлером Олафом Шольцем виробили спільну позицію щодо запуску «Північного потоку — 2», яка полягає в тому, що процес сертифікації має йти на основі європейського законодавства.
16 грудня Німеччина відклала ухвалення рішення щодо сертифікації ПП-2 як мінімум до середини 2022 року.
Будівництво газопроводу “Північний потік – 2” завершилося 10 вересня. Він побудований від Росії до Німеччини дном Балтики з метою прямих поставок газу до Європи. Країни ЄС переважно підтримують проект і беруть участь у його реалізації. Проти виступають держави Прибалтики, Польща, США та Україна.
