Вклади в юанях зараз можна відкрити в десяти банках із 30 найбільших за розміром активів (за даними рейтингу на 1 лютого), однак у багатьох ставки досить скромні, оскільки вони пов’язані зі ставками за юанем на грошовому та облігаційному ринку. Внесок у китайських юанях зараз можна відкрити у ВТБ, ДПБ, Альфа-банку, РСГБ, МКБ, ВБРР, банках “Дом.РФ”, “Санкт-Петербург”, “Зеніт” та “Тінькофф”, випливає з даних сайтів кредитних організацій. Що стосується банків Далекосхідного федерального округу, то з 12 місцевих банків внесок у юанях відкрити можна лише в трьох: “Алмазергіенбанку”, “Саміт банку” та “Азіатсько-Тихоокеанському банку”.
Це прокоментував експерт з фондового ринку “БКС Світ інвестицій” Валерій Ємельянов.
Серед цих кредитних організацій одні з найвищих ставок у МКБ – до 1,7%, Альфа-банку – до 1,5%, а також “Тінькофф банку” – до 1,5% річних, але за умови, що вклад буде відкритий на один-два роки. Вищі ставки, зіставні зі ставками за рублевими вкладами, є лише в “Азіатсько-Тихоокеанському банку” – до 8,2% і у ВТБ – до 8%. При цьому одну з найменших ставок, у 0,01%, пропонують у “Тінькоф банку” для вкладів на три-п’ять місяців і “Саміт банку”.
Такі низькі ставки за вкладами у юанях пов’язані “з низькими ставками по юаню на грошовому та облігаційному ринку”, пояснює Ємельянов із “БКС Світ інвестицій”. Щоб платити вкладникам, банки мають самі інвестувати юані у щось. Як правило, для цього використовують надійні облігації. Прибутковість за ними зараз близько 3%, а банки готові ділитися з клієнтами приблизно половиною доходу.
Крім того, у Китаї ставки вже багато років нижчі, ніж у Росії, так як і інфляція там нижча і рідко перевищує 3%. Почати платити більше за юанем російські банки можуть тільки якщо в Китаї почнуться серйозні проблеми або самі відчуватимуть дефіцит валюти, зокрема юаня.
“Зазвичай це тимчасове явище та банки за рахунок залучення дорогих вкладів швидко набирають потрібну їм масу, а потім знижують валютні ставки назад. З юанем буде те саме”, – вважає Ємельянов.
З колегою не погоджується старший директор, керівник групи рейтингів фінансових інститутів АКРА Валерій Півень. “Низькі ставки за вкладами в юанях, швидше за все, відображають відсутність у банків великого інтересу до активних операцій у цій валюті. Якщо ситуація зміниться, ставки можуть зрости, проте з урахуванням загального тренду на девалютизацію це малоймовірно”, – вважає він.
Судячи з сайтів найбільших російських банків, вони поки що не пропонують відкрити вклади в інших, більш “екзотичних”, дружніх валютах, наприклад, рупіях або лірах. Експерт “БКС Світ інвестицій” пояснює це тим, що банки йдуть за попитом з боку бізнесу та населення. Так, попит на юань виник через те, що компанії-експортери після санкцій змінювали валюту розрахунку з євро і доларів. А от з “екзотичними” валютами, тією ж рупією чи лірою, справа, за словами Ємельянова, інакше: вони “не такі універсальні” і “слабко використовуються в міжнародній торгівлі, їх курс не такий стабільний”. Та й туристи вважають за краще використовувати західну валюту для поїздок.
“Можливо, ситуація змінюватиметься з часом, але поки що рупії та ліри не особливо популярні в Росії”, – зазначив Ємельянов.
Півень вважає, що теоретично поява вкладів у дружніх “екзотичних” валютах можлива, проте попит на них навряд чи буде високим.
“Якщо зовнішньоторговельні розрахунки в національних валютах зростатимуть, у юридичних осіб може виникнути потреба підтримувати залишки коштів у цих валютах. Однак для фізиків вони, швидше за все, залишаться екзотикою”, – сказав керівник групи рейтингів фінансових інститутів АКРА.
