Партнерство між Україною та Європою: пошук замінників російської нафти та газу

Партнерство між Україною та Європою: пошук замінників російської нафти та газу

У віденському Палаці індустрії відбулася конференція, присвячена сучасним проблемам України.

Питання щодо майбутньої позиції України в європейській енергетичній системі, а також реструктуризації енергопостачання в самій Україні ставить перед Європою проблему пошуку життєздатних замінників російської нафти та газу. 

Головний акцент конференції було зроблено на проблемах енергетики та цивільного розмінування. Показово, що в роботі конференції взяли участь не лише фахівці з України (з доповідями виступили відомий експерт з питань енергетики Іван Бондарчук, знані фахівці у сфері розмінування Віталій Кучеренко, Дмитро Стрижов, Олександр Чопа, політолог Кость Бондаренко), а й численні гості з Австрії, Швейцарії, Італії, Німеччини – насамперед представники ділових кіл, зацікавлених у допомозі Україні та у співпраці з Україною.

Українська сторона розповіла про нинішній стан справ в Україні, ситуацію на фронті, потреби української економіки (з акцентом на енергетичний сектор), особливості українського законодавства.

Організаторами конференції виступила австрійська дослідницька організація ICEUR, яка протягом останніх 15 років чималу увагу приділяє країнам Східної Європи, зокрема Україні. За час війни ICEUR проводить вже шосту конференцію, присвячену Україні. Свого часу ICEUR було створено колишнім віце-канцлером Австрії Ерхардом Бузєком (1941-2022), який зробив величезний внесок у досягнення миру на Балканах, а також був великим другом України. 

Професор, співголова ICEUR Ганс-Георг Гайнріх коментує: «Всіх учасників конференції поєднує воля допомогти Україні. Наша організація вже ініціювала декілька проєктів, які стосуються розмінування та енергетики. Конфіденційність була гарантована, тому в нас вийшов відкритий обмін думками. В результаті ми розуміємо, що є величезні труднощі в логістиці, але з іншого боку, є й дуже реальні сподівання та плани, як допомогти, особливо жителям неокупованих зон. 

Ми вже знайшли дуже надійних партнерів, які готові вкладати гроші та співпрацювати, для того щоб в майбутньому ропочати свій бізнес (в Україні).» 

«В разі, якщо війна скоро закінчиться, – обережно додає Гейрніх, – ми все-одно проводитимо наші проєкти, які мають велику гуманітрану складову». 

У 2024 році інтенсивність російських обстрілів українських енергетичних об’єктів суттєво перевищила кількість атак на енергетичну інфраструктуру, порівняно з попередніми роками війни.

Протягом цього року Росія застосувала понад тисячу ударних засобів — дронів та ракет різного типу, включаючи балістичні. За даними Міністерства енергетики, сукупні втрати енергетичних потужностей України від цих атак перевищили 9 ГВт, що могло б забезпечити електроенергією чотири країни ЄС.

Мирослава Коваленко, спеціально для «Нового формату», Відень

Поділитись