З 5 лютого в Євросоюзі набули чинності ембарго та цінові стелі на російські нафтопродукти.
Країни ЄС перестануть закуповувати пальне з РФ морем і заборонять своїм компаніям перевозити його в інші регіони світу, якщо вартість контракту перевищує $45 і $100 за барель залежно від виду пального. Москва при цьому вже здебільшого переорієнтувала постачання енергоресурсів до Азії, Африки, Латинської Америки та Близького Сходу. Крім того, в Росії набула чинності заборона на постачання вуглеводнів по стелі цін. За словами експертів, на глобальному ринку немає вільних потужностей для заміни нафтопродуктів із РФ, тому Європі доведеться й надалі купувати російське паливо, але вже через посередників і за вищими цінами.
У неділю, 5 лютого, у країнах Європейського союзу почав діяти другий етап часткового ембарго на імпорт енергоресурсів із Росії. Керівництво об’єднання схвалило цей захід ще у червні 2022 року в рамках шостого пакету санкцій проти Москви.
Тепер державам Євросоюзу не можна купувати російські нафтопродукти, що перевозяться морем. Нагадаємо, з 5 грудня аналогічна заборона була введена і щодо сирої нафти з РФ. Як раніше пояснювала європейська влада, за рахунок обмежень ЄС хоче знизити свою енергетичну залежність від Росії та чинити тиск на Москву у зв’язку з подіями в Україні.
Передбачається, що ембарго торкнеться приблизно 90% російського експорту нафти та нафтопродуктів до Європи. Втім, для деяких країн ЄС передбачено винятки. Так, наприклад, Болгарія зможе отримувати паливо з РФ танкерами до кінця 2024 року, а Хорватія закуповувати у Москви вакуумний газойль до кінця 2023-го.
Крім того, обмеження Євросоюзу не стосуються постачання сировини трубопроводом «Дружба». Гілки цієї магістральної системи йдуть із Росії через території Білорусії та України у напрямку Німеччини, Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини.
Цікаво, що раніше німецька та польська влада заявляла про своє небажання більше отримувати паливо по «Дружбі» з 2023 року. Втім, у січні Варшава продовжила закуповувати трубопровідну сировину у Москви, а Берлін домовився про прокачування казахстанської нафти через магістраль.
Серед західних країн одними з перших про заборону постачання російських енергоносіїв ще на початку березня 2022 року оголосили США. Як стверджували на той момент у Білому домі, Вашингтон може собі дозволити піти на такий крок завдяки сильній енергетичній інфраструктурі країни. Тим більше, що на частку російських нафтопродуктів припадало лише 8% в американському імпорті.
Втім, через деякий час після введення ембарго споживачі у Сполучених Штатах зіткнулися з ажіотажним подорожчанням пального та, як наслідок, рекордним за 41 рік розгоном інфляції. Для боротьби зі зростанням цін владі США довелося задіяти свої стратегічні запаси нафти, які дотепер спорожніли майже наполовину.
Проте поряд із США про ембарго на імпорт вуглеводнів із РФ оголосили Канада, Австралія та Великобританія, а пізніше до санкцій вирішив приєднатися і Євросоюз. Втім, ЄС не готовий до різкого скорочення закупівель, оскільки російська сировина забезпечувала близько 37% усіх потреб регіону в паливі. На цьому тлі Європа вирішила не відмовлятися від трубопровідних поставок, а для заборони на перевезення нафти та нафтопродуктів морем запровадити перехідний період терміном шість та вісім місяців відповідно.
За даними аналітичного агентства Argus, ще до набуття чинності грудневого ембарго на імпорт нафти більшість країн ЄС повністю відмовилися від російської танкерної сировини. Втім, деякі держави об’єднання, такі як Італія та Болгарія, навпаки, суттєво наростили імпорт напередодні заборони.
Подібну ситуацію можна було спостерігати і на ринку нафтопродуктів. Так, незадовго до початку дії лютневих обмежень Європа стала активніше купувати пальне у Росії. За останніми оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у грудні 2022 року Москва збільшила експорт дизельного палива до багаторічного максимуму в 1,2 млн. барелів на добу. Причому більше половини цього обсягу (720 тис. барелів на день) припало на частку ЄС.
