Європа має намір переглянути угоду про асоціацію з Україною, про що вже давно просить Київ. Однак зробить це Брюссель на своїх умовах, які не обіцяють нічого хорошого українській економіці. Про новий погляд ЄС на відносини з Україною повідомила прес-служба президента Зеленського, яка отримала відповідний лист за підписом голів Євроради та Єврокомісії Шарля Мішеля і Урсули фон дер Ляйен.
“Керівники інституцій ЄС відзначають, що в цьому році почнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевого співробітництва в цифровий і екологічній сферах”, – йдеться в прес-релізі офісу глави України.
Угода про асоціацію, яка, нагадаємо, стало приводом для держперевороту в 2014 році, з моменту підписання викликало глухе ремствування на Україні. Виділені країні пільгові квоти на експорт сільгосппродукції виявилися настільки мізерними, що вичерпувалися за місяць, а машинобудування в принципі виявилося за рамками домовленостей. І про цю несправедливість офіційний Київ дозволяв собі іноді боязко нагадувати.
І ось тепер Євросоюз сам оголосив про перегляд діючих правил. Цей перегляд, судячи по слову “екологічне” в листі керівників ЄС, продиктований прийнятої Єврокомісією в 2019 році ініціативою “Європейський зелений курс”, яка передбачає всеосяжну “декарбонізація” промисловості. Простіше кажучи, мова, на думку українських експертів, піде про введення “вуглецевого податку” на українську продукцію, що поставляється в ЄС. Причому торкнутися нововведення можуть не тільки українські хімію і металургію, одні з найбільш технологічно відсталих в світі, але також сільське господарство та енергетику, наполовину яка працює на вугіллі, яким в єдиній Європі нині оголошений рішучий бій.
Одночасно, такий перегляд ставить хрест на ідеї “промислового безвізу”, про який періодично люблять згадувати в оточенні Зеленського. Під цим розуміється угоду про визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності продукції, тобто, про автоматичну сертифікації українського машинобудування з боку Євросоюзу. Могло б в такому випадку йти фактичному про відкриття європейського ринку. Але нічого подібного не буде навіть у віддаленому майбутньому. У Києві варто було б це зрозуміти ще в минулому році, коли в Раду був внесений, мабуть, єдиний корисний, що захищає українського виробника законопроект – про локалізацію машинобудівного виробництва.
Цей документ визначав обов’язкову частку українських комплектуючих в кінцевої продукції. Відразу після цього посли G7 і високий представник ЄС в Україні негайно дали зрозуміти: спроба захистити українського виробника “йде проти угоди про асоціацію і проти спільної угоди про преференції СОТ”. У підсумку небезпечний для Європи законопроект був похований в Раді. І ніщо сьогодні не вказує, що Євросоюз в майбутньому поступиться інтересами своїх машинобудівників заради українських.
