Фемінізм, як соціальний рух, має багату історію, що налічує понад два століття боротьби за рівність прав жінок у різних сферах життя. Від вимоги права голосу до сучасних закликів за рівну оплату праці, цей рух змінив життя мільйонів жінок і сприяв глибоким соціальним трансформаціям. Його розвиток поділяють на три основні хвилі, кожна з яких зосереджувалася на різних аспектах нерівності та прав жінок.
Початок фемінізму: Перша хвиля (кінець ХІХ — початок ХХ століття)
Перша хвиля фемінізму розпочалася наприкінці ХІХ століття і тривала до 1920-х років. Цей період відомий як епоха суфражизму, коли жінки активно боролися за право голосу та участь у політичному житті. Однією з ключових подій цього руху стало зібрання у Сенека-Фоллс у 1848 році в США, яке стало першою офіційною зустріччю, присвяченою правам жінок. На цій зустрічі було прийнято «Декларацію почуттів», яка закликала до рівності чоловіків і жінок та стала важливим символом боротьби за права жінокистки, такі як Сьюзен Б. Ентоні та Елізабет Кеді Стентон, відігравали ключову роль у цьому русі, організовуючи мітинги та акції протесту, які зрештою привели до надання жінкам права голосу у США у 1920 році з ратифікацією 19-ї поправки до Конституції . Подібнвідбувалися й у Європі, зокрема у Великій Британії, де суфражистські рухи на чолі з Еммелін Панкхерст вели боротьбу за виборче право для жінок.
Друга хвиля: Розширення прав і можливостей (1960-1980-ті роки)
Друга хвиля фемінізму з’явилася в 1960-х роках та тривала до початку 1980-х. Цей період охоплював боротьбу за ширше коло прав, зокрема рівний доступ до освіти, робочих місць та можливостей для самореалізації. Значною подією цього часу стало видання книги Бетті Фрідан «Загадка жіночності» у 1963 році, яка стала каталізатором руху. Книга висвітлювала проблеми, з якими стикалися жінки в домашньому середовищі та закликала до змін у суспільному ставленні до ролі жінок .
Друга хвиля таувалася на питаннях репродуктивних прав, зокрема, на праві на аборти та доступ до контрацептивів. У 1973 році рішення Верховного суду США у справі Roe v. Wade легалізувало аборти в США, що стало важливою перемогою для феміністок і символом змін у ставленні до прав жінок на своє тіло .
Третя хвиля: Інклюа різноманітність (1990-ті роки — сьогодення)
У 1990-х роках виникла третя хвиля фемінізму, яка акцентувала увагу на інклюзивності та різноманітності. На відміну від попередніх хвиль, цей період зосередився не лише на правах білих жінок середнього класу, а й на проблемах, з якими стикаються жінки з різними культурними, расовими та соціально-економічними передумовами.
Третя хвиля підняла питання про гендерну ідентичність та сексуальну орієнтацію, що значно розширило поняття фемінізму та його завдання. Важливим аспектом стало визнання важливості перетину різних форм дискримінації — расизму, сексизму, гомофобії та класової нерівності. Відомою постаттю цього періоду була Кімберлі Креншоу, яка ввела термін «інтерсекційність» для опису складних взаємодій між різними формами дискримінації .
Сучасний фемінізм: Четвертацифрова ера
Сьогодні багато дослідників говорять про четверту хвилю фемінізму, яка бере свій початок у 2010-х роках та значною мірою пов’язана з розвитком цифрових технологій та соціальних мереж. Ця хвиля використовує інтернет-платформи для підвищення обізнаності щодо таких проблем, як сексуальне насильство, дискримінація на робочому місці та гендерна нерівність. Кампанії на кшталт #MeToo, які закликають до боротьби з сексуальними домаганнями, стали однією з визначальних рис сучасного феміністичного руху .
Соціальні мережі дозволили феміністичним швидко об’єднуватися, організовувати протести та поширювати свої меседжі по всьому світу. Цифровий фемінізм, таким чином, став глобальним рухом, що охоплює жінок з різних куточків планети, сприяючи боротьбі за гендерну рівність у всіх сферах життя.
Фемінізм сьогодні та його значення для майбутнього
Отже, фемінізм пройшов довгий шлях від боротьби за базові права до широкого руху за гендерну рівність та інклюзивність. Його вплив відчувається у кожному аспекті суспільного життя — від законодавчих змін до культурних трансформацій. Сучасний фемінізм продовжує розвиватися, адаптуючись до нових викликів та потреб, і залишається важливим голосом у боротьбі за справедливість та рівність для всіх.
Юлія Дячук, для «Нового формату»
