Українські хустки повертаються в моду

Українські хустки повертаються в моду

7 грудня 2019 започаткували День української хустки (ДУХ) з ціллю об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Це наша культурна спадщина.

Хустка і вишиванка мали значущий культурний вплив під час розквіту Київської Русі, а також в період формування Козацької держави. Вони стали символами самобутності та незалежності. Сотні років тому хустки великого розміру, носили тільки заможні жінки і зазвичай на великі свята Пасху чи Різдво. Козацькі старшини нею пишалися, дорожили та навіть колекціонували. У реєстрі майна фастівського полковника Семена Палія записа­но: «Дві хустки шовкові з ту­рецьким узором, квіти шиті сріблом. Різних шовкових хусток, шитих золотом і сріблом, штук 56; хусток самим золотом і сріблом шитих 31; волоських хусток 2 — одна вишита, а друга ткана золотом. Три турецькі хустини, вишиті самим шовком».

З XVIII століття в українську моду ввійшли хустки з яскравим квітковим орнаментом, натхненні культурою півдня — Молдови, Болгарії, Туреччини. Наприклад, бордові, сині, рожеві та інші яскраво забарвлені хустки, які ми часто бачимо, виготовляли та продовжують виготовляти в російському Павловському Посаді. Якісні та дорогі, які не могли собі дозволити пересічні українці, за коментарем працівників музею Івана Гончара, були імпортні хустки, дешевий варіант – російська.

Також у історії України існують етапи еміграції в Америку та інші країни, викликані економічними, соціальними та політичними тисками, а також національним гнітом з боку російської та австро-угорської імперій.
У цей час розповсюдженою традицією стало передавати в Україну американські мальовані хустки, які знаходяться у шафах наших бабусь. Ймовірно, ви чули від своїх родичів фразу: «Це передали з Канади».

Українки дуже талановиті та працьовиті жінки ткали на верстаті полотно, чіпляли до нього тороки та за бажанням вишивали, тобто створювали платки самостійно.

Залежно від регіону, жінки по-різному зав‘язували аксесуар. У північних районах хустку зав’язували під підборіддям, а кінці — на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На Середньому Подніпров’ї хустку драпірували в особливий спосіб довкруги голови

Зараз аксесуар викликає багато поглядів та компліментів на вулиці. Дівчата та жінки, що носять його, роблять важливий внесок у збереження та популяризацію національної ідентичності.

Ольга Лавріненко, для «Нового формату»

Поділитись