Про це повідомляє N+1 із посиланням на журнал Nature.
Птерозаври – це вид вимерлих ящерів, який жив у період 150-66 млн років тому, до якого належали навіть літаючі види. Найчастіше вони були покриті пікнофібрами – протоперами, що зовнішнє нагадують волосся.
Од Сінкотта з Королівського бельгійського інституту природничих наук та його колеги досліджували викопні залишки птерозавру, що добре збереглися, з бразильської формації Крато, вік відкладень якої датується в межах аптського ярусу (125–113 мільйонів років тому).
Скам’янілості належали тупандактілю (Tupandactylus cf. imperator) із сімейства Tapejaridae. Їх характерно наявність двох кісткових гребеня на голові, спереду і ззаду, м’якого гребеня з-поміж них і короткого дзьоба спереду.
На гребенях вчені виявили кілька видів пікнофібр, ниткоподібних і розгалужених, що більше нагадують пір’я. Крім того, пікнофібри мали різний колір, що вдалося з’ясувати завдяки аналізу меланосом, що містять пігменти, за допомогою електронного мікроскопа. Автори вважають, що різнокольорові протопір’я могли використовуватися для комунікації з родичами.
