Аспірант із Франції звинуватив священика Української православної церкви у зґвалтуванні

Аспірант із Франції звинуватив священика Української православної церкви у зґвалтуванні

Аспірант із Франції Ніколас Імберт звинуватив священика Української православної церкви у зґвалтуванні. Про це заявив у себе на сторінці у facebook.

Цю тему активно підхопили українські ЗМІ. Але сам священик у коментарі «Стране» назвав це абсолютним фейком та провокацією з метою дискредитації УПЦ.

За словами Ніколаса Імберта, його нібито зґвалтував священнослужитель Горенського монастиря архімандрит Ахіла Шахтарін.

Як заявляє Імберт, вечір 27 грудня він провів із Ахіла Шахтаріним у селищі Горенка Київської області. Там вони відвідали монастир, після чого поїхали додому до священнослужителя. Удома у священика Імберт, нібито, стало погано, і священнослужитель запропонував випити йому алкоголь. За словами іноземця, після випитого алкоголю у нього піднялася температура та почалася лихоманка. Він запідозрив, що має Covid-19. Вже вночі Ніколас попросив у священика допомоги, сказавши, що йому дуже холодно. Оскільки кімната Ахіла Шахтаріна була на другому поверсі, священик нібито запропонував іноземцю лягти поруч із ним, щоб зігрітися після чого, як стверджує Імберт, і зґвалтував.

Француз також опублікував листування зі священиком. Яка, проте, спростовує звинувачення аспіранта. З неї виходить, що Ніколя сам раптово прийшов у ліжко до священика, чим його здивував і налякав. Ні про яке згвалтування в листуванні і не було. І справді, справа схожа на сплановану провокацію з боку француза.

«Страна» зв’язалася із самим Архімандритом Ахілою Шахтаріним, який прокоментував ситуацію.

«Я бачу, що це спланована провокація, яка щодня обростає новими подробицями. Ми бачимо атаку у засобах масової інформації, що священик УПЦ зґвалтував і таке інше.

Стверджую, що заява Імбера про згвалтування, це наклеп. Я познайомився з ним близько року тому назад у facebook. Спочатку він мав приїхати ще шість місяців тому. Імберт виявив бажання, як він мені сказав, вивчати церковні порядки та звичаї Стародавньої Русі. Але нібито через хворобу дівчини він скасував поїздку. На цьому наше спілкування припинилося.

Через півроку, 27 грудня, він несподівано мені написав повідомлення наступного характеру: «я прилетів до Києва, можемо зустрітися». Я ще дуже здивувався, так як попередньо він нічого мені не повідомляв.

Ми з ним домовились про зустріч. Приїхали до мене додому, де моя мама нас нагодувала обідом. Після цього ми пішли до монастиря, де провели йому екскурсію.

На що я відразу звернув увагу, що Імбер взагалі не ставив запитань про церковні звичаї, він явно приїхав не за цим. Він лише сказав, що зараз пише роботу з приводу розколу у сучасному українському православ’ї.

У церковному монастирі ми робимо настоянки. В рамках екскурсії ми запропонували продегустувати ці настоянки. Їх було близько п’яти видів. Кожен випив по 30 грам.

Після цього він виявив бажання залишитись у мене, зіславшись на брак часу та бажанням поспілкуватися. Нібито він в Україні лише на кілька днів.

Я живу з мамою, вона не дуже зраділа нашому гостю, мовляв, незаплановано все вийшло. Після того як ми приїхали до мене додому, Імбер сказав, що втомився і хоче спати. Я постелив йому у вітальні, а сам пішов до своєї кімнати на другий поверх. Через якийсь час Імберт піднявся до мене з ковдрою в руках і спробував лягти біля мене (повторимося – це збігається з листуванням, яке опублікував сам француз Ред). Мені його поведінка здалася дивною, я подумав, що він щось прийняв. Воно дуже відрізнялося від поведінки, що було раніше. Він сказав, що йому погано, його трясе, йому холодно.

Але всього через кілька хвилин поведінка Імберта різко змінюється, з ним вже все добре, і він хоче їхати до себе на орендовану квартиру. Нібито йому там буде тепліше. Після того як він поїхав, я ще кілька разів намагався йому зателефонувати, але Імберт не відповідав. Після цього я побачив, що він звинуватив мене у зґвалтуванні та опублікував наше листування.

Упевнений, що це все заздалегідь запланована провокація з дискредитації Української православної церкви», – розповів архімандрит Ахіла Шахтарін.

Поділитись