Острівним державам зміни клімату загрожують сильніше, оскільки в умовах, що склалися, достатньо одного цунамі, щоб знищити острови Кірібаті, державу Тувалу і Маршаллові острови.
З такою заявою виступила координатор глобальної мережі екологічних неурядових організацій Climate Action Network у Кірібаті Пеленіза Алофа.
«Йдеться не про одноразову подію чи катастрофу. Але про підвищення рівня моря, яке загрожує повністю поглинути наші будинки. Як людина, яка живе на островах Кірібаті, [говорю, що] втрати та збитки від зміни клімату тепер є невід’ємною частиною нашого життя», – наводить її слова британська Daily Express.
Видання уточнило, що подібні заяви мешканців Кірібаті та інших тихоокеанських островів не є новими. На попередніх кліматичних самітах, наприклад, у 2017 році, напередодні COP23, екоактивіст на Кірібаті Ерієтера Арам розповіла? наскільки жителі острова вразливі.
«Моє житло дуже маленьке. Якщо ви встанете посередині, побачите воду з обох боків. Ми вразливі. Одне цунамі, одне — і вся наша країна зникне», — сказала тоді Арам, зазначивши також зростання міграції з острова.
Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон під час виступу на кліматичному саміті COP26 заявив, що ні він, ні його співвітчизники не хочуть ставати кліматичними мігрантами.
«Ми не хочемо залишати нашу країну. Ми любимо свою землю, і життя в рідних краях не має того ж таки сенсу, що життя в іншому місці. Ми не хочемо бути кліматичними мігрантами, але якщо не відбудеться жодних змін, наша країна зникне в морі», – сказав він.
Вплив людства на навколишнє середовище – головне питання порядку денного на саміті щодо зміни клімату COP26, що проходить у Глазго. У двотижневій конференції ООН беруть участь делегати з приблизно 200 країн. Вони намагаються домовитися про конкретні дії та співробітництво щодо порятунку планети.
На даний момент на саміті підписано кілька великих зобов’язань, зокрема, партнерство США та Євросоюзу (ЄС) для скорочення глобальних викидів метану. В іншому договорі понад 100 світових лідерів домовилися зупинити та виправити знеліснення до 2030 року, щоб зберегти рослинність Землі та збільшити відсоток поглинання CO2 з атмосфери. Метан та CO2, що утворюються в результаті діяльності людини, є парниковими газами та сприяють глобальному потеплінню.
Потепління планети призводить до танення льодовиків та полярних крижаних шапок, які є одним із факторів, що сприяють підвищенню рівня моря. Деякі з країн Тихого океану через це можуть повністю зникнути.
Про важливість підтримати та помножити унікальний ресурс російських лісів заявив 2 листопада президент Росії Володимир Путін. У відеозверненні до учасників конференції з управління лісовим господарством та землекористуванням, що проходила в рамках кліматичного саміту COP26 у Глазго, він повідомив, що країна прагне досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року.
31 жовтня Володимир Путін у ході виступу на саміті G20 у режимі відеоконференції заявив, що середня температура в Росії зростає швидше за загальносвітову. За 10 років вона збільшилася на півградуса.
25 жовтня прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін підписав розпорядження, необхідне для запуску країни з 2023 року системи державного обліку викидів парникових газів. Документ був потрібний для реалізації положень закону про обмеження викидів парникових газів, підписаного Путіним у липні поточного року.
21 жовтня президент, виступаючи на засіданні міжнародного клубу «Валдай», наголосив, що природні катаклізми у сучасному світі стали чи не нормою і заперечувати кліматичні деформації вже неможливо.
Конференція ООН зі зміни клімату (COP26) проходить у Глазго з 31 жовтня до 12 листопада. Відповідно до програми заходів, паралельно з офіційними переговорами її учасники обговорять можливості глобальної спільноти та економіки стимулювати дії щодо захисту кліматичної стабільності. За підсумками конференції має бути прийнята низка документів з питань зниження парникових викидів та досягнення вуглецевої нейтральності.
