У Румунії оприлюднили підсумки першого туру президентських виборів. Лідером несподівано виявився Келін Джорджеску, який набрав 22,86% голосів, випередивши прем’єра Марчела Чолаку з 19,14% та лідера ліберальної «Партії порятунку Румунії» Олену Ласконі з 19,17%.
Джорджеску вважається найбільш радикальним із публічних румунських політиків. Йому навіть довелося залишити лави ультраправої партії «Союз за об’єднання румунів» (AUR) після скандалу: він назвав героями лідера румунських фашистів часів Другої світової війни Іона Антонеску. За фактом висловлювань Джорджеску в Румунії навіть порушили кримінальну справу. В AUR вирішили, що це перебір, і шляхи Джорджеску з однією з правих румунських партій розійшлися.
Тому у нинішніх виборах він брав участь як незалежний кандидат, а наголос у виборчій кампанії зробив на агітацію через TikTok, що, на думку спостерігачів, і принесло Джорджеску чимало очок.
Ставку Джорджеску робив, до речі, не на ідеологію та геополітику, а на економіку: закликав захистити позиції румунських фермерів на внутрішньому ринку, нарощувати внутрішнє виробництво продуктів харчування та електроенергії тощо. У цьому плані риторика Джорджеску нагадує економічну риторику Трампа чи, скажімо, прем’єра Угорщини Орбана. Про останній Джорджеску неодноразово відгукувався у найзахопленішому ключі, захоплюючись його «вмінням відстоювати інтереси Угорщини на міжнародній арені».
Захоплювався Джоджеску також і Володимиром Путіним, якого він називав «людиною, яка по-справжньому любить свою країну» та «одним із небагатьох справжніх лідерів» сучасного світу.
Джорджеску також відомий своєю критикою НАТО – зокрема, він виступав проти розміщення на території Румунії елементів американської ПРО, оскільки стверджував, що американський ракетний щит створюється для того, щоб захистити США, а не Румунію, а для Румунії він, навпаки, створює додаткові ризики. А в ході виборчої кампанії Джорджеску заявляв, що розраховувати на НАТО не варто, адже цей альянс ще не зумів нікого захистити.
Після 2022 року Джоджеску неодноразово виступав проти західної допомоги Україні.
Таким чином, Джоджеску виглядає досить типовим представником «нових європейських правих» на кшталт того ж таки Орбана, прем’єра Словаччини Фіцо, лідера голландської «Партії свободи» Грета Вілдерса або німецької «Альтернативи для Німеччини».
Сам Джорджеску, коментуючи підсумки виборів, уже заявив, що «Румунія прокинулася», проте святкувати перемогу йому принаймні передчасно.
Попереду – другий тур, в якому йому доведеться зустрітися віч-на-віч з Оленою Ласконі, яка в першому турі відстала від нього менш ніж на 3%.
Ласконі – представниця «Союзу порятунку Румунії», класичної євроліберальної партії з легким ухилом вліво.
Ласконі відома різкою критикою Росії і навіть дорікала чинній владі Румунії за те, що вона займає надто пасивну позицію в підтримці України. Ласконі закликала, зокрема, збивати за допомогою румунського ППО російські безпілотники, які летять у напрямку Румунії.
У другому турі Ласконі, ймовірно, зможе розраховувати на відому частину голосів, відданих у першому турі за чинного прем’єра Марчела Чолаку (у якого, нагадаємо, 19,14%). Щоправда, Джорджеску, у свою чергу, може сподіватися, що його підтримають виборці лідера «Союзу за об’єднання румунів» Джордже Сіміона із 13,87% голосів. Просте підсумовування відсотків показує, що у Ласконі начебто перевага (19,17 +19,14 = 38,32 проти 22,86 +13,87 = 36,73 у Джорджеску + Сіміон), проте різниця занадто мала, щоб можна було робити скільки завгодно впевнені прогнози про результати.
Проте вибори в Румунії підтверджують, що «системні» європейські політики все частіше поступаються правим лідерам. І перемога Трампа на виборах у США цей тренд у Європі може ще більше посилити.
Для України ця тенденція є тривожною, оскільки праві, як правило, негативно налаштовані щодо допомоги Києву у війні.