У Придністров’ї відбудуться вибори президента

Вибори президента пройдуть у неділю у невизнаному Придністров’ї.

На цю посаду претендують два кандидати — нинішній голова регіону Вадим Красносільський та депутат районної ради Григоріополя Сергій Пинзар. Ще три кандидати, які подали документи до Центральної виборчої комісії (ЦВК) Придністров’я, вийшли з гонки. Колишньому депутату Верховної ради Анатолію Діруну та Миколі Малишеву було відмовлено у реєстрації на підставі недостатньої кількості зібраних підписів, Євген Дечев сам зняв свою кандидатуру.

Спостерігачі одностайні на думці, що перемога Красносільського передбачувана, про що свідчать як опитування, так і сама виборча кампанія, що відбулася у спокійній обстановці, без взаємних звинувачень та спекотних дебатів, що були відзначені на виборах 2016 року. «Ці вибори відбуваються в умовах, коли в Молдові до влади прийшли прозахідні політики, яких куратори змусять нарощувати тиск на Придністров’я. І переважна більшість людей у ​​нас розуміє, що розгойдувати човен внутрішніми розбратами не можна», — пояснив політолог Андрій Сафонов.

Він також нагадав, що у 2006 році у Придністров’ї пройшов референдум, на якому понад 98% тих, хто проголосував, висловилися за курс на незалежність та союз з Росією. На його думку, свій відбиток на виборчу кампанію завдала пандемія з її обмеженнями на масові заходи.

З такою думкою згодні не всі. Так, Дірун переконаний, що Придністров’ю потрібні «справжні конкурентні вибори, які забезпечать республіці розвиток, а не олігархічний застій». У вересні він оголосив про створення громадського руху «Нова республіка», у програмі якого, за словами політика, використано російський досвід «рівновидалення великого бізнесу від влади». Після зняття з виборів Дірун закликав своїх прихильників на знак протесту викреслити із бюлетенів кандидатів, які представляють партію влади. Раніше такий протест передбачала графа «проти всіх» у виборчому бюлетені, проте за кілька місяців до виборів до законодавства було внесено зміни, відповідно до яких її прибрали.

У минулі роки на вибори до Придністров’я приїжджали сотні спостерігачів, представників ЗМІ із країн СНД, Німеччини, Польщі, Австрії, Угорщини, Бельгії. Однак цього року уряд Молдови закликав закордонні країни відмовитися від направлення спостерігачів на вибори в Придністров’ї, а також утримуватися від заяв та контактів з тираспольськими представниками, висвітлення виборів у медіапросторі. Влада пояснила, що такі дії будуть розглядатися як виклик суверенітету і територіальної цілісності Молдови.

МЗС Придністров’я розкритикувало дії Кишинева, зазначивши, що спроби заплющувати очі на реальність шляхом ігнорування думки придністровського народу не мають нічого спільного з демократією і перешкоджають якнайшвидшому справедливому та остаточному врегулюванню відносин між двома берегами Дністра. Жорсткі коментарі також пішли від представників МЗС Росії та Молдови. Зокрема, у Кишиневі заявили, що «заздалегідь попереджали всіх».

Спостерігачі у Придністров’ї вважають, що за діями проєвропейського уряду Молдови стоять західні країни. «Важко собі уявити, щоб Кишинів, який провалив переговори щодо газового контракту і просив Москву про поступки під час його підписання, самостійно пішов на новий виток протистояння», — вважає політолог Сафонов.

Придністровська республіка була проголошена 2 вересня 1990 на лівобережжі Дністра, де проживає переважно російськомовне населення. Це сталося на тлі сплеску національного руху у Молдові, який проголосив курс на об’єднання з Румунією.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,