Глава робочої групи з міжнародно-правових питань при постпредстві Криму при президенті РФ Олександр Молохов заявив про необхідність підготовки міжнародного позову до України через перекриття поставок води в кримський регіон по Північно-Кримському каналу.
Раніше Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, ця вода використовувалася для поливу близько 140 тисяч гектарів сільгоспугідь. Після анексії Криму Росією подача води по каналу в республіку була повністю припинена.
“Північно-Кримський канал сполучав в радянські часи міжнародну транскордонну річку Дніпро з півостровом, але був перекритий київською владою в 2014 році. З огляду на значну шкоди, заподіяну Україною екосистемі і сільському господарству північного Криму, відповідний російський позов до київської влади має всі шанси на успіх, і нашій країні давно пора переходити в наступ на юридичному фронті. Правова основа для пред’явлення претензій з боку Росії в зв’язку з перекриттям Північно-Кримського каналу є”, – сказав Молохов.
За його словами, в практиці суду Євросоюзу постійно зустрічаються справи, пов’язані із захистом екосистем міжнародних водотоків, а в Міжнародному суді ООН слухалися, наприклад, справи про забруднення річки Уругвай і справа між Словаччиною та Угорщиною про будівництво дамб на річці Дунай.
“У практиці міжнародних організацій режим транскордонних вод поширюється і на канали, які знаходяться всередині однієї держави і визнані в якості необхідного шляхи сполучення між державами. Кожна держава має право використовувати водні ресурси міжнародного водотоку на своїй території на власний розсуд, але справедливо і розумно по відношенню до сусідніх держав, зобов’язане не завдавати значної шкоди іншим державам, а при заподіянні шкоди вступати в переговори щодо його усунення і вирішення питання про можливу компенсацію “, – підкреслив Молохов.
За його словами, в міжнародному праві чітко простежується тенденція визнання світовою спільнотою права на воду в якості права людини, яку не можна відчужувати.
Молохов також зазначив, що при підготовці позову можна апелювати до Берлінських правил з водних ресурсів, прийнятим в 2004 році, Конвенції Європейської економічної комісії ООН з охорони та використання транскордонних водотоків (1992 року), а також супутніх їй двох протоколів і підписаним російсько-українському двосторонньому угоди про спільне використання та охорону транскордонних водних об’єктів, Конвенції ООН про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків (1997 року).
“Конвенція ЄЕК ООН була підписана і ратифікована як Росією, так і Україною і передбачає зобов’язання сторін запобігати, контролювати і знижувати транскордонний вплив, в тому числі пов’язаний з будівництвом дамб і функціонуванням каналів”, – підкреслив він.
