Глава ОП Андрій Єрмак на “Українській правді” опублікував програмний блог, присвячений році з саміту “нормандської четвірки”. Ось ми і дочекалися. Чекали вчора, але один з головних переговірників Донбасом висловився безпосередньо до річниці “нормандської зустрічі”, а не до 9 грудня який президент Зеленський визначав як крайній для реалізації “плану А” Донбасом.
Про це пише телеграм-канал Klymenko Time
Шанували. Заощаджуємо ваш час і розповідаємо про важливі моменти, на яких зробив акцент Єрмак. І дамо свої оцінки, звичайно.
Єрмак пропонує, даючи оцінку ситуації на Сході, порівняти ситуацію на Донбасі, яка була в момент приходу до влади команди Володимира Зеленського, з тим, що є на сьогодні. Ну, в такій інтерпретації знайти позитив і справді можна, і по вчорашньому великому і трохи дивним матеріалу на сайті ОП ми і зрозуміли, що саме на цьому робитиметься акцент в публічній площині.
Але, якщо поставити питання “як могло б бути і як заявлялося – а як вийшло?”, То в такому випадку текст Андрія Єрмака міг би заграти абсолютно іншими фарбами. Але є, що є.
Так, глава ОП пишається проведеними в грудні 2019 і квітні 2020 обмінами утримуваними особами. Завдяки цим процесам в Україну повернулися 96 громадян. Чи згодні, це привід для гордості. Але в більшій мірі – грудневий обмін. Обмін в квітні 2020 залишив цілий ряд питань і сумнів – не почали сторони грати в потенційно нескінченну гру “Наберу полонених на своїй території, щоб потім було кого віддавати на обмін”.
Ще один предмет гордості Єрмака – це триває тривалий режим припинення вогню, при цьому він говорить, що тишу на лінії розмежування ще не можна назвати 100-відсотковою. Мовляв, кількість обстрілів зменшилася в 5,5 разів, і до того ж істотно в кращу сторону змінився їх характер. Тут питань немає – на сьогодні однозначне досягнення.
Єрмак говорить, що ОП вдалося перезавантажити роботу ТКГ в частині її складу. Ну якщо він про Гармаша, Казанському та Арестович, – то, суб’єктивно, так собі зміни. І згадаємо тут також звільненого Вітольда Фокіна, який, за багатьма прогнозами, в тому числі і нашим, міг значно вплинути з кращого боку на пошук компромісів у ТКГ і істотно наблизити повернення територій Донбасу під український контроль. Так що теза спірне.
Згадав Єрмак і про ініціативу під назвою “Кримської платформа”, як хорошому інструменті для повернення півострова. Але тут висновки поки рано робити. І, відверто кажучи, не варто було б цей надзвичайно складний кейс заважати з Донбасом. Мабуть, це така стратегія – тиснути Кримом, щоб прискорити вирішення на Сході. Але, суб’єктивно, – навряд чи спрацює.
В частині виконання домовленостей досягнутих в Парижі в минулому році, Єрмак нагадує про те, як на 3 ділянках вдалося розвести сили сторін, до того ж узгоджені ще нові 4 такі точки, а тому цей рух він оцінює як рух в правильному напрямку. Рівно як і у вчорашньому матеріалі Єрмак згадав про двох нових КПВВ, які відкрили Україна і не відкрили зі свого боку – “ЛДНР”.
За “мінським домовленостями” Єрмак сказав, що на сьогодні вони вимагають чіткого плану виконання, а також втручання радників лідерів країн “нормандської четвірки”. Глава ОП в цій частині також заявив про необхідність проведення “нормандського саміту”, для вирішення ряду питань. Це все цікаві тези. Але поки не схоже, щоб нормандський саміт почав працювати ефективніше “Мінська”. Кравчук оцінку вже дав – зустрічі в 2021 лідерів нормандської четвірки він не очікує.
Позицію ОП, в цілому, ми зрозуміли. “Все краще, ніж було при Порошенко, а стане ще краще”. У нас, дивлячись на поточний очевидний ступор, два питання – “коли?” і як?”.
