Лідери США та Китаю провели першу за чотири місяці телефонну розмову.
За півтора роки президентства Джо Байдена відносини двох наддержав, і так не безхмарні, скотилися до найнижчого за останні десятиліття рівня. Напередодні чергової розмови в повітрі взагалі запахло потенційним військовим конфліктом. Проте сам факт того, що при всій купі проблем США і Китай залишили відкритими лінії зв’язку, причому на найвищому рівні, вже можна розцінити позитивно, вважають експерти.
Цьогорічна телефонна розмова американського та китайського лідерів стала п’ятим прямим спілкуванням Джо Байдена та Сі Цзіньпіна за півтора роки з моменту приходу першого до Білого дому. На тлі того комплексу проблем, які накопичилися у взаєминах двох найбільших економік світу, що стоять по різні боки барикад ще й політично, мало хто всерйоз очікував найменшого прориву чи розрядки. Швидше, обидві сторони заздалегідь готувалися вкотре позначити один одному взаємні претензії.
До чого дійшли сторони за підсумками спілкування, яке тривало 2 години 17 хвилин, для широкого загалу залишилося неясним. З перших заяв у китайських ЗМІ стало зрозумілим лише те, що з питання Тайваню кожен залишився при своєму цілком передбачувано. Говорячи про тайванське питання, Сі Цзіньпін заявив: “граючий з вогнем” неодмінно сам себе обпалить.
Президент Байден підкреслив, що політика Штатів не змінилася, і США «рішуче виступають проти односторонніх зусиль щодо зміни статус-кво або підриву миру та стабільності у Тайванській протоці».
До речі, саме тайванська тема стала головним подразником у двосторонніх відносинах, особливо останніми днями. У серпні на острів із візитом підтримки зібралася спікер палати представників США Ненсі Пелосі — третя в американській владній ієрархії особа. Це викликало справжній гнів у Китаї — за останні дні Пекін випустив шість попереджень американцям на різних рівнях, пообіцявши вжити «рішучих та силових заходів», якщо конгресвумен не відмовиться від своїх планів.
Що саме китайці зроблять, вони не конкретизували, але в західних ЗМІ тут же замиготіли припущення, що КНР оголосить над островом безпольотну зону або навіть перехопить літак із Пелосі (яка поки не стала ні спростовувати, ні підтверджувати плани поїздки, пославшись на безпеку). Але військові США вже вирішили задіяти додаткові сили в Індо-Тихоокеанському регіоні в тому випадку, якщо спікер все ж таки вирушить на Тайвань, повідомило агентство AP з посиланням на неназваних представників американської влади.
При цьому ймовірна поїздка Пелосі до Тайбею вже призвела до неабиякого розколу всередині політичного істеблішменту США, зазвичай єдиного у своїх антикитайських настроях. Після того як близько тижня тому сам Байден несміливо визнав, що військові США вважають затію спікера не найуспішнішою ідеєю на даному етапі, на його адресу миттєво полетіли численні шпильки — мовляв, він виявляє слабкість перед китайською загрозою.
Зрозуміло, що на такому фоні скасування поїздки Пелосі посилить звинувачення у потуранні Китаю, що сильно вдарить по главі держави з його рейтингом схвалення нижче 40% і по всій Демпартії. І, як зауважив один із китайських експертів-міжнародників, який побажав залишитися неназваним, саме тому опозиційні республіканці так активно почали один за одним підготувати Пелосі не відмовлятися від планів відвідати Тайвань.
— Це підбиття Пелосі поїхати на Тайвань більше скидається на пастку з боку республіканців. Якщо вона туди доїде і це спровокує кризу, республіканці в цьому звинувачуватимуть адміністрацію Байдена, що дуже на руку противникам демократів напередодні проміжних листопадових виборів до конгресу, — зазначив співрозмовник.
Свої політичні нюанси є й у Китаю. Нинішнього року в країні пройде XX з’їзд Компартії, на якому, як очікується, голову КНР буде висунуто на третій термін біля керма країни. І напередодні такої важливої події китайський лідер також не може здатися недостатньо жорстким по відношенню до американців, особливо найболючішою для Китаю темою Тайваню.
— Наразі дуже чутливий момент у політичному календарі Китаю. Крім партійного з’їзду, є ще подія — 1 серпня, день утворення Народно-визвольної армії Китаю, який останніми роками відзначався вторгненням у розпізнавальну зону ППО Тайваню протягом 10 днів, що імітує масові атаки авіації. І на тлі і так дуже нервової ситуації це лише додасть напруженості. Візит Пелосі — це зовсім непересічна подія, бо саме з таких подій у минулому часто й починалася велика заворуха.
Однією з точок спотикання між країнами, як це назвав представник Білого дому національної безпеки Джон Кірбі, також залишається «агресивна поведінка Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні». КНР значно збільшила кількість небезпечних перехоплень військових літаків своїми винищувачами над Південно-Китайським морем, заявив голова об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал Марк Міллі. А помічник міністра оборони з питань безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні Елі Ратнер припустив, що «великий інцидент чи нещасний випадок» на тлі «агресивної та безвідповідальної» поведінки китайської сторони — це лише питання часу.
