Під шумок боротьби з агресією законопроект передбачає і надання РНБО інструменту, яким Банкова може тиснути на політичних опонентів.
Про це повідомляє Судово-юридична газета.
17 березня народні депутати від Слуги Народу Олег Дунда та Олександр Аліксійчук внесли до парламенту два законопроекти – №5258 та №5259 – якими вони пропонують законодавчо заборонити пропаганду ідеології «руського міру» в Україні та запровадити кримінальну відповідальність за це. Автори законопроектів зазначають, що потреба відповідних змін полягає у тому, що ця ідеологія є «однією із серйозних загроз регіональній і глобальній безпеці» та саме нею «виправдовуються будь-які злочини, навіть цинічні вбивства та тероризм». Разом із тим, варто відзначити, що законопроект містить суттєве розширення повноважень РНБО, а також «каральних» інструментів, які будуть застосовуватися щодо проросійських пропагандистів.
Для того, щоб боротися з цією ідеологію, перш за все депутати пропонують доповнити згадкою про «руський мір» закон «Про засудження, комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Саме у цьому законі вони планують дати визначення, що саме термін «руський мір» означає.
Що таке «руський мір» і як його визначити
У законопроекті визначено, що «руський мір» – «споріднена форма націонал-соціалізму (нацизму), російська зовнішньополітична стратегія, декларативною метою якої є «збирання земель», повернення Росії статусу «наддержави», створення з Росії держави-цивілізації, що несе в собі місію об’єднання всіх російськомовних на підставі загальних культурно-цивілізаційних цінностей Росії». Тобто, російську ідеологію прямим текстом прирівнюють до течії нацизму. Далі у документі детальніше визначається, що «руській мір» – це тоталітарна, ксенофобська ідеологія, яка несумісна з основоположними правами і свободами людини і громадянина, та несе загрозу національній безпеці держави».
Також законопроект визначає широкий перелік складових «руського міру»:
- ідеологія, яка визначає російську народність пріоритетнішою за інших, дозволяючи таким чином громадянам Росії вважати себе вищою расою;
- нетерпимість і монокультура, які породжують і виправдовують агресію й захоплення територій інших держав нібито «на благо» великої мети і місії;
- підтримка будь-яких організацій і формувань, навіть, терористичних, якщо вони також сповідують «руській мір»;
- використання церкви й православ’я у політичних цілях і державних структурах як додаткового важеля покірності і залякування;
- використання мови як механізму маніпуляції і способу розпалювання ворожнечі.
Законопроект №5259 передбачає, що за виготовлення і поширення символіки «руського міру» та його пропаганду порушників буде чекати покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі до 5 років і можливість застосування конфіскації. Вчинення цих діянь повторно, представником влади, організованою групою чи із використанням ЗМІ буде каратися вже від 5 до 10 років позбавлення волі із можливою конфіскацією.
Варто відзначити, що сам термін «руський мір» може потребувати додаткового опрацювання. Адже саме слово «руський» відсилає до часів Русі або ж до «русинів» – однією із назв українців, що проживали у складі інших держав. Так, можуть виникнути недоречні асоціації російської пропаганди із, наприклад, «Руською трійцею». Тож можливо, було б коректніше використовувати в якості офіційного терміну замість транслітерації «руський мір» використовувати повний переклад «російський світ».
Нові повноваження РНБО та нові санкції
Серед інших «редакційних» доповнень згадок про засудження нацизму і комунізму в інших законах у законопроекті сховалося розширення повноважень Ради національної безпеки і оборони. Так, наприклад, автори пропонують передати РНБО повноваження Мін’юсту ухвалювати рішення про те, чи не підпадає назва та символіка партій, юросіб та інших об’єднань під пропаганду нацизму, комунізму чи «руського міру». Так само РНБО буде припиняти діяльності таких організацій.
Більше того, РНБО отримає повноваження, якого зараз немає у Мін’юсту – накладати арешт на активи таких установ та організацій. Арештоване майно будуть передавати в управління АРМА. Окремо варто відзначити, що такий захід можна буде застосовувати лише до тих, хто пропагандує за «руський мір» – повноважень накладати арешт на активи неонацистів та неокомуністів законопроект просто не передбачає. Так само законопроект передбачає, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу – наприклад, банки і страхові компанії – будуть зобов’язані самостійно заморожувати активи клієнтів, що використовуються для пропаганди комунізму, нацизму, «руського міру» та збройної агресії на території України.
До таких пропозицій є два основних зауваження. Перше – вибірковість законопроекту. Як було згадано вище, «руський мір» прямо прирівнюють до нацизму і також ставлять в один ряд із комунізмом. То чому у такому разі арештовувати майно російських пропагандистів можна, а майно неонацистів і неокомуністів – ні? Отже, необхідно або певним чином відособити ці поняття, або запровадити однакове регулювання. Чи принаймні дати належне обґрунтування тому, чому одне явище має контролюватися більше за інші.
Другий момент – чому перевіркою назв і символік та забороною відповідних організацій і далі не може займатися Мін’юст? Законопроект і пояснювальна записка не містить жодних доводів щодо того, що Мін’юст не справляється з цією задачею або ж чому він не буде справлятися з нею після криміналізації «руського міру». Тобто, абсолютно незрозуміло, чому ці повноваження треба передати і чому їх треба передати саме РНБО. У зв’язку з цим виникають думки про спроби депутатів від президентської фракції дати цьому ж президенту більше повноважень.
