Конвеєр російської державної пропаганди, який коштує бюджету в 100 млрд рублів щорічно, почав давати збої.
Федеральні телеканали РФ, де вранці розповідають про перемоги над «нацистами», вдень – про силу економіки, а вечорами пропонують завдати ядерних ударів по Європі, стрімко втрачають аудиторію, яка йде в інтернет та месенджери у пошуках альтернативної інформації.
З лютого, коли стартувало російське вторгнення в Україну, охоплення аудиторії у «Першого каналу», «Росії-1» та НТВ обвалилися на чверть, показало дослідження медіаспоживання росіян, проведене «Роміром». Якщо до початку війни «Перший» дивилися 33,7% населення, то в липні вже 25,5%.
В результаті «велика трійка» держканалів уперше поступилася Telegram, охоплення якого з лютого по липень підскочило з 19,1% до 26,8%.
Держканали, що перекроїли сітку мовлення під військові потреби, прибрали розважальні програми і підняли пропагандистський градус до рівнів сталінського СРСР, втратили привабливість для всіх вікових груп. «При цьому серед «Покоління Х» та «Покоління зумерів» скорочення йшло активніше, ніж серед «Покоління Y», – зазначає «Ромір».
Держпропаганда стає менш ефективною. Хоча вона, як і раніше, використовує установки, зашиті в мозок на ранніх етапах еволюції – у той час, коли наші предки жили в зграях, які конкурують за їжу, розповідає психіатр Віктор Лебедєв.
Пропагандисти наголошують на принципі, який називається парохіальним альтруїзмом і добре вивчений до теперішнього часу. Вони роздмухують відмінності, апелюють до образу ворога і конструюють небезпеки, яких немає в реальному житті, вказує Лебедєв.
Люди ж, підкоряючись механізмам мозку, як правило, з легкістю погоджуються на сценарій «навердити чужинцю» та «отримати вигоду для своєї групи». Але одноманітний потік викликає втому, а відсутність обіцяної нищівної перемоги супроводжується наростаючою фрустрацією: зараз лише 2% росіян вірять, що війна закінчиться протягом місяця, хоча в березні таких було 14%, показало опитування проекту «Хроніки».
Рівень підтримки війни в суспільстві знизився з 66% у квітні до 55% у липні, при цьому кожен четвертий перестав спілкуватися з друзями та родичами, а 43% зізналися, що зазнають нападів тривоги та депресії.
Тренд на психотизацію може продовжитися, вважає Лебедєв: «Втрата довіри між людьми, їхня жорстокість, перехід до більш примітивних та ефективних у короткій перспективі способів взаємодії (наприклад, до фізичного насильства) здатні впливати на психіку людей так само сильно, як недоїдання чи вживання наркотиків та алкоголю».
