Білорусь і Росія в минулому році вели переговори щодо поглиблення економічної інтеграції, серед іншого обговорювалася в тому числі і розробка єдиного податкового кодексу.
Восени минулого року тодішній міністр фінансів Максим Єрмолович публічно заявив, що «відмовлятися від податкового суверенітету країна не буде, принаймні, в односторонньому порядку».
Навесні цього року на тлі пандемії коронавірусу предметні переговори між Білоруссю і Росією про механізми поглиблення економічної інтеграції не велися. «Зараз сторонам не до цього», – зазначав в травні в бесіді з кореспондентом БелаПАН один з учасників переговорного процесу, посилаючись на складну епідеміологічну ситуацію в двох країнах.
У червні Білорусь і Росія, коли пік пандемії був пройдений, повернулися-таки до обговорення «дорожніх карт» щодо поглиблення економічної інтеграції, а минулого тижня глава російського уряду Михайло Мішустін де-факто пов’язав умови поставок російських енергоносіїв до Білорусі з прийняттям двома країнами єдиного податкового законодавства.
«Якщо ми спільно з цими картами створимо єдиний простір, зокрема, приймемо – з вилученнями, можливо – єдиний податковий кодекс, коли ми зможемо уніфікувати наші ставки і підходи, то ми зможемо розмовляти в тому числі щодо механізму ціноутворення на енергоносії вже, як в принципі пропонують наші білоруські партнери», – сказав Мішустін, виступаючи в Держдумі.
Виявляється, Росія не просто пропонує розробити єдиний податковий кодекс, а вже бачить конкретні механізми, як об’єднати фіскальні системи двох країн.
Міністерство з податків і зборів Білорусії минулого тижня розіслав лист держорганам, в якому розповіло, що російський уряд «активно просуває пропозиції» про переведення білоруських інформаційних систем, що застосовуються в Білорусії в сфері фіскального контролю, на цифрові платформи Росії.
З огляду на ряд «критичних ризиків», білоруська сторона відмовлялася від такої пропозиції, проте «в даний час тиск з російського боку посилився», говориться в листі МНС, і тому міністерство готує для уряду всебічну оцінку наслідків реалізації фіскальної ініціативи Росії.
Які ж ризики бачать білоруська влада в перекладі білоруських інформаційних систем в сфері фіскального контролю на російську платформу?
МНС Білорусі бачить загрозу в тому, що «на основі доступу до інформації по всьому ланцюжку руху товарів, в тому числі про обсяги імпорту та експорту товарів, учасників обороту, формуванні доданої вартості, рівні маржинальність» російський уряд, а також окремі російські компанії дізнаються комерційну інформацію про фінансово-господарської діяльності білоруських підприємств.
Крім цього, МНС Білорусі бачить ризик в тому, що в разі переведення білоруських фіскальних інформаційних систем на російську платформу у Москви з’являється «можливість технічної блокування» небажаних «білоруських учасників ринку».
Шлях до втрати суверенітету
Незалежні експерти підтримують позицію білоруської влади і вважають, що об’єднувати білоруську фіскальну систему з російською не варто.
«Я прихильник податкового суверенітету Білорусі і вважаю, що реалізація концепту, який запропонувала російська сторона – це крок до часткової втрати податкового суверенітету. Тому ставлюся до пропозицій про переведення білоруської системи фіскального контролю на російську платформу негативно », – підкреслив у коментарі для БелаПАН заступник голови Білоруської науково-промислової асоціації Сергій Варивода.
Схожу думку висловлюють і інші експерти.
«Пропозиція російської сторони перевести все наше електронне податкове адміністрування на цифрові платформи Росії суперечить національним інтересам і стратегії національного розвитку», – заявив в бесіді з кореспондентом БелаПАН голова Клубу фінансових директорів Андрій Карпунін.
Ніякої країні, зазначив він, не потрібно, щоб податкова і фінансова інформація про діяльність її підприємств зберігалася і оброблялася на території іншої держави.
«Тим більше що білоруські та російські підприємства конкурують між собою як у виробничій сфері, так і з питань закупівлі сировини, комплектуючих, вартості реалізації виробленої продукції. Якщо отримати доступ до цієї інформації і грамотно її проаналізувати, то будь-який білоруське підприємство стане прозорим і вразливим », – підкреслив Карпунін.
Він переконаний, що перехід Білорусі на російську систему податкового адміністрування загрожує і іншими негативними наслідками.
«Білорусь і Росія мають принципово різні системи податкового адміністрування, і, порівнюючи ці дві системи, обидві руки на серці я готовий покласти і сказати, що білоруська система набагато краще», – каже експерт.
Він звернув увагу, що білоруські платники податків безпосередньо взаємодіють з податковим органом.
«У Росії ця взаємодія відбувається через посередників, це створює додаткові технічні складності і вимагає сплати комісійних платежів. Тому нам немає сенсу переходити на російську систему податкового адміністрування », – резюмував Карпунін.
Незалежні експерти сильно сумніваються, що російські пропозиції по об’єднанню податкових систем двох країн будуть підтримані білоруською владою.
«Подібні кроки можуть викликати громадське обурення і явно не будуть прийняті білоруським суспільством. Пропозиція Росії об’єднати податкові системи двох країн виглядає як закамуфльована спроба зробити Білорусію більш залежною від Росії економічно, а згодом, можливо, і політично», – вважає Варивода.
На думку експерта, в інтересах Білорусі зараз потрібно обговорювати не об’єднання податкової системи з Росією, а підвищувати конкурентоспроможність національної економіки.
«Фінанси вторинні по відношенню до реального сектору економіки. Нам потрібно вести таку економічну політику, яка б приводила до скорочення державного боргу, ефективному розподілу ресурсів і реальному підвищенню конкурентоспроможності нашої економіки. Цим питанням державі зараз варто приділяти основний час, щоб забезпечувати стійке положення держфінансів в майбутньому», – резюмував Варивода.
