Новому президенту США Джо Байдену належить вирішувати безліч проблем оборонного плану навіть незважаючи на те, що вони не входять в список його пріоритетів.
Як і багатьох його попередників, його змусять зайнятися збройними силами зовнішні і внутрішні обставини, повідомляє Bloomberg.
На думку оглядача агентства, Байдену доведеться не тільки розбиратися з міжнародними загрозами на зразок КНДР і Ірану, продовжуючи при цьому суперництво з Китаєм і Росією, а й ліквідувати напруженість щодо армії з суспільством.
Важливі міжнародні події нерідко змушують американських лідерів зосередитися на питаннях оборони навіть у тих випадках, коли вони не хотіли б цього робити, зазначає Bloomberg. Як вважає оглядач агентства, винятком з цього правила навряд чи стане і обраний президент Джо Байден, нехай він і обіцяв в першу чергу зайнятися боротьбою з пандемією коронавируса і відновленням американської економіки.
На думку журналіста, новому главі держави – а також його міністру оборони Ллойду Остіну, якщо той буде схвалений сенатом, а також отримає від конгресу спеціальне «звільнення» від чинного в США закону, що забороняє офіцерам у відставці займати пост глави Пентагону менш ніж через сім років після звільнення зі збройних сил, – доведеться найближчим часом зіткнутися з цілим рядом викликів військового плану.
Перший з цих викликів забезпечить Північна Корея, вважає автор статті.
Як підкреслює оглядач Bloomberg, лідер КНДР Кім Чен Ин, який незабаром після інавгурації Дональда Трампа привернув увагу до північнокорейського ядерного арсеналу, провівши ряд ракетних випробувань, цілком може повторити подібне і з Байденом.
Першою ознакою того, що Пхеньян, можливо, планує «силою протиснутися до порядку Байдена» став організований в цьому місяці військовий парад, приурочений до чергового партійного з’їзду, на якому було оголошено про те, що США – це «найбільший головний ворог» КНДР, і що Вашингтон продовжить свій «ворожий курс» по відношенню до країни, пише журналіст.
Як нагадує автор, президент Трамп щедро обдарував Кіма увагою, якого той домагався, і в підсумку перейшов від погроз і санкцій до самітів і рукостискань – однак північнокорейський лідер весь цей час продовжував нарощувати свій ядерний потенціал і розвивати ракетні технології; Байден, в свою чергу, розкритикував «постановочні саміти» Трампа і пообіцяв розгорнути у співпраці з союзниками повноцінну організовану кампанію для досягнення ядерного роззброєння Північної Кореї.
Поки критики президента, що йде висловлювали побоювання, що він почне відкриту війну з Іраном, іранська влада озвучили кілька так і не реалізованих поки загроз дати симетричну відповідь на вбивство американцями в минулому році високопоставленого генерала Касема Сулеймані, йдеться в матеріалі Bloomberg.
Як зазначає оглядач видання, незважаючи на те, що Байден вже оголосив про свій намір повернути США в «ядерну угоду» з Тегераном, від якої відмовився Трамп, щоб потім попрацювати над розширенням охоплення угоди, це буде непросто, так як іранці ось уже деякий час поступово відмовляються від дотримання передбачених цим договором обмежень. Крім того, від відновлення своєї участі в угоді Вашингтон твердо має намір утримати Ізраїль, пише журналіст.
Прийнята Трампом в 2017 році Національна стратегія оборони США проголосила в якості пріоритетного напрямку оборонної політики країни замість значилася там раніше боротьби з міжнародним тероризмом “суперництво з великими державами» Китаєм і Росією.
Байден навряд чи змінить курс в цьому плані, констатує автор матеріалу.
На думку журналіста Bloomberg, хоча нова президентська адміністрація США і буде намагатися співпрацювати з Пекіном по певних напрямах, включаючи питання кліматичних змін, вона також продовжить кроки з протидії посиленню китайської військової присутності в «спірному» Південно-Китайському морі і частим навчань військ КНР в районі Тайваню – а це означає, що при Байдена Вашингтон не припинить свої «операції із забезпечення свободи мореплавання», які супроводжуються ризиком прямого зіткнення з Піднебесної.
Що ж стосується Москви, суперечностей з нею Байдену швидше за все доведеться приділити увагу вже незабаром після інавгурації, адже американська влада зовсім недавно виявили, що урядові і приватні комп’ютерні мережі в США зазнали масштабної кібератаки, відповідальність за яку Вашингтон вже поклав на Росію, міркує автор.
Відповідь США на цю загрозу швидше за все буде реалізовуватися Кібернетичним командуванням американських збройних сил, але Байден також може скористатися і іншими заходами, включаючи санкції, припускає він.
Обіцянка покласти край «нескінченних воєн» і повернути американські війська додому озвучив Дональд Трамп, але реально оцінити ризики, пов’язані з виведенням залишаються в зонах бойових дій військовослужбовців США, належить саме Байдену, констатує оглядач Bloomberg.
Особливо це стосується Афганістану, оскільки відхід американців звідти загрожує обернутися черговим захопленням влади «Талібаном» * і, ймовірно, перетворенням країни в «притулок» для терористичних угруповань, відзначає він.
Тим часом, за даними Bloomberg, і. о. міністра оборони в адміністрації Трампа Крістофер Міллер в п’ятницю оголосив про те, що чисельність американських контингентів в Афганістані і Іраку була знижена до 2500 чоловік на країну.
Байден встиг заявити, що не збирається домагатися серйозних скорочень військового бюджету, оборонні витрати при його адміністрації «в кращому випадку» будуть зберігатися на одному і тому ж рівні: фракція прогресивістів всередині Демократичної партії США виступає за скорочення військових витрат за такими статтями як ядерну зброю, щоб перенаправити ці кошти на реалізацію «прогресивної порядку», тоді як «податкові яструби», ймовірно, будуть намагатися затягнути пояси, що протягом пандемії влада вже прийняла цілий ряд пакетів допомоги населенню, йдеться в статті Bloomberg.
