Лукашенко знайшов спосіб помсти за американські санкції

Литва дорого заплатить за те, що заборонила транзит білоруських вантажів через свою територію.

Мінськ запровадив заборону на транзит литовських товарів в Україну. Це рішення ставить під загрозу саме існування найважливішого для Литви морського порту.

Ще в середині січня Банк Литви підрахував, що через розірвання договору з «Білоруськалієм» за три наступні роки ВВП країни скоротиться на 0,9%. Ця оцінка була представлена ​​ще до того, як Мінськ оголосив про заходи у відповідь щодо Вільнюса – заборону на транзит через територію Білорусі нафтопродуктів, хімічних та мінеральних добрив, занурених на станціях Литовських залізниць (ЛЗ). За підрахунками білоруського МЗС, це рішення стосуватиметься близько 1,5–1,6 млн тонн вантажів вартістю понад 1 млрд доларів на рік.

Фактично йдеться про перекриття найзручнішого для литовських виробників палива та добрив маршруту поставок в Україну. Залізниці Литви, як і раніше, використовують російську колію шириною 1520 міліметрів, і для об’їзду Білорусі через Польщу, де біля залізниць європейська колія (1435 міліметрів), вантажовідправникам доведеться робити масу зайвих маніпуляцій. А все це, нагадаємо, сталося через те, що Литва підкорилася рішенню Сполучених Штатів і закрила транзит білоруських добрив через свою територію. Звичайно, це завдало по Білорусі серйозного удару, однак і Мінськ у відповідь теж почав карати Вільнюс.

Ланцюгова реакція

Тепер Литва сама підраховує втрати. Керівник литовської компанії Lifosa, виробника фосфорних добрив, Римантас Просявічюс уже заявив, що при транспортуванні добрив через Латвію тонна продукції подорожчає в середньому приблизно на 20 євро, через Польщу – приблизно на 40 євро. Перехід на автомобільний транспорт коштуватиме зайві 80-90 євро. Через білоруські санкції завод може втратити експорт на Україну у розмірі близько 150 тисяч тонн продукції. А якщо геополітична ситуація погіршуватиметься і Білорусь заборонить транзит сировини, насамперед аміаку, із Росії до Литви, то завод Lifosa взагалі може зупинитися.

Про майбутні проблеми повідомив і Рамунас Міляускас, генеральний директор компанії Achema – виробника азотних добрив. Закриття кордонів із Білорусією призведе до анулювання контрактів із клієнтами чи перенаправленню логістики через Латвію, що збільшить транспортні витрати.

Керівництво ЛЗ напередодні запровадження білоруської заборони на транзит оголосило, що вантажопотік компанії вже скоротився на 10%, а до кінця року буде звільнено до 300 співробітників. У товарному ж еквіваленті втрати литовської сторони можуть вимірюватися в 900 тисяч тонн нафти і нафтопродуктів і близько 500 тисяч тонн добрив, які вантажна компанія LTG Cargo, яка входить до структури ЛЗ, планувала цього року перевести транзитом через Білорусь. Зараз керівництву LTG Cargo доводиться терміново порозумітися з клієнтами та розробляти варіанти поставок через Польщу.

Оптимістичніше дивиться в майбутнє польська нафтопереробна компанія Orlen, якій у Литві належить НПЗ у місті Мажейкяй. Її президент Даніель Обайтек повідомив, що білоруські контрсанкції не позначаться на постачанні нафтопродуктів в Україну, оскільки вантажі будуть перенаправлені через Польщу.

А ось порт Клайпеди, схоже, сприймає втрату транзиту білоруських добрив як безповоротну.

Ще до початку гострої фази торгової війни між Литвою та Білорусією голова Асоціації стивідорних компаній Литви Вайдотас Шилейка припустив, що у 2022 році вантажообіг порту може скоротитися більш ніж на третину. На його думку, замінити 10–11 млн тонн білоруських добрив, які щороку проходили через Клайпеду, нема чим. До того ж, раніше через Клайпеду припинилася перевалка білоруських нафтопродуктів.

«Порт Клайпеди вже втратив російські вантажі, а припинення білоруського транзиту фактично ставить хрест на його діяльності. Порт ризикує повністю припинити своє існування або перетворитись на глибоко провінційний перевалковий пункт місцевого значення», — коментує російський політолог Вікторія Суріна.

Далі буде?

Білорусь робить зусилля, щоб питання про повернення добрив до Клайпеди не порушувалося ще довго. Як повідомив 7 лютого в інтерв’ю білоруський президент Олександр Лукашенко, російська сторона вже надала майданчик для створення додаткової інфраструктури, щоб збільшити потужності перевалки білоруських добрив через порти Росії. «Зараз треба дуже активізуватися, щоб ми з коліс почали вантажити цей хлоркалій хоча б через рік», — заявив Лукашенко.

Щоправда, про наявність вирішення проблеми говорити поки що не доводиться, уточнює Ганна Фомічова, співзасновник мультисервісної платформи Digital VED. Альтернативою Клайпеді може стати використання потужностей портів Санкт-Петербурга та Ленінградської області, але відповідна інфраструктура в регіоні буде готова у кращому разі до 2024 року.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,