Індія всерйоз взялася за модернізацію свого ядерного арсеналу, повідомляє Бюлетень вчених-атомників.
І якщо раніше її ракети були спрямовані виключено проти Пакистану, сьогодні Нью-Делі розглядає як потенційну ціль і Китай. У 2019 Індія і Пакистан вже стояли на межі застосування ядерної зброї. Разом із загостренням відносин між Нью-Делі і Пекіном в світі з’являється ще один конфлікт, який має потенціал перерости в ядерну протистояння.
Індія на даний момент має в своєму розпорядженні ядерної тріадою – наземними, повітряними і морськими засобами доставки ядерних боєголовок. Офіційно дані про розмір арсеналу не розголошуються, проте експерти оцінюють його в 150-200 одиниць. Як зазначено в статті Бюлетеня вчених-атомників, Індія має достатню кількість плутонію для виробництва ще 150 бомб.
“Індія продовжує модернізувати свій ядерний арсенал, – сказано в матеріалі дослідника Ганса Крістенсена. – Як мінімум три системи знаходяться в стадії розробки, щоб доповнити або замінити існуючі ядерні літаки, наземні засоби доставки і морські системи. Деякі з цих систем близькі до завершення і скоро надійдуть на бойове чергування”.
Зокрема, Індія шукає можливості замінити свої ядерні бомбардувальники. Потенційно цю роль на себе можуть взяти французькі літаки Rafale. У 2016 році Індія і Франція якраз підписали угоду про постачання бойових літаків, хоча з тих пір Нью-Делі скоротив свої початкові плани придбати 126 одиниць. Як зазначено в доповіді, Франція вже використовує Rafale для місій за участю ядерної зброї, і Індія теж могла б пристосувати їх для цих цілей.
Що стосується наземних засобів доставки, то Крістенсен прогнозує, що в найближчому майбутньому Нью-Делі буде робити ставку на виробництво ракет середньої і більшої дальності. Сьогодні вона має в своєму розпорядженні балістичні ракети меншої і середньої дальності, а ракети з більш далеким радіусом дії – Agni-IV і Agni-V – знаходяться в стадії розробки. Спроба збільшити дальність ракет – свідоцтво того, що в Нью-Делі хоче націлювати їх не тільки на Пакистан, а й на Китай.
Індія також займається розробкою нової балістичної ракети, яку запускає з субмарини, для подальшого розміщення на невеликому флоті атомних підводних човнів. Будівництво першої подібної субмарини Arihant, цілком виробленої в Індії, було завершено в 2016 році, але майже відразу ж вона пішла на ремонт, що проводився до 2018 року. Експерти вважають її призначення швидше демонстративним.
Індія дотримується принципу незастосування ядерної зброї першою, проте в останні роки все частіше натякає на його перегляд.
«До сих пір Індія строго виконувала цю доктрину, – написав у Twitter в 2019 році міністр оборони країни Раджнатх Сінгх. – Що трапиться в майбутньому, залежить від обставин».
Раніше індійські офіційні особи обговорювали можливість застосування ядерної зброї у відповідь на хімічну або біологічну атаку.
Всерйоз про небезпеку ядерної війни між Індією і Пакистаном заговорили в лютому 2019 року, коли сторони обмінялися авіаударами. Тоді подальшої ескалації конфлікту вдалося уникнути, але цей фронт продовжує залишатися однією з найнебезпечніших точок в світі в плані можливого застосування ядерної зброї.
Основна думка доповіді полягає в тому, що Нью-Делі більше не розглядає Пакистан як єдину мету для потенційного ядерного удару.
«У той час як доктрина ядерного стримування Індії як і раніше спрямована головним чином на Пакистан, модернізація ядерних сил країни свідчить про те, що вона все більше робить акцент на майбутніх стратегічних відносинах з Китаєм, – вважає Крістенсен. – Все нові ракети Agni мають такий радіус дії, який говорить про те, що вони спрямовані проти КНР».
Нью-Делі побоюється зростаючої міці та агресії східного сусіда, як економічної, так і військової. Китай тим часом також зайнятий модернізацією і нарощуванням свого ядерного арсеналу, і Індія прагне хоча б частково бути готовою до цих нових викликів. Але в той же час процес модернізації порушує баланс сил у відносинах з Пакистаном, що може призвести до чергової ескалації конфлікту.