Купівля Індією у Росії старого авіаносця «Адмірал Горшков» (перейменований у Vikramaditya) стала великим розчаруванням протягом багатьох років. Це повчальна історія для індійського флоту – придбаний корабель страждав від зривів графіка і перевитрати коштів.
Про це пише колишній офіцер армії США, військовий аналітик Брент Іствуд у своїй статті для 19fortyfive.
Як зазначив автор, «Адмірал Горшков» був «проклятим відром із болтами». Він залишався частиною російських військово-морських сил до 1996 року, коли почалися проблеми.
«Оскільки російські фахівці з обслуговування не проявили обережності, в котельному відділенні стався вибух. Це стало початком страждань авіаносця, і росіяни вирішили списати його», – нагадав Іствуд.
На той час Індія якраз була в пошуках авіаносця, і не знайшла жодного варіанту, який могла б собі дозволити, окрім як звернутися до Росії, додав експерт.
За його словами, зрештою 2004 року Нью-Делі погодилося витратити колосальні 974 мільйони доларів на незграбного «Адмірала Горшкова», вважаючи, що уклали розсудливу угоду.
«Робота не була завершена до 2007 року, і Москва хотіла більше коштів на її завершення в розмірі 2,9 мільярда доларів. Ходові випробування мали обійтися в 550 мільйонів доларів. Стало зрозуміло, що росіяни хочуть вичавити з індійців усі соки. До 2008 року росіяни завершили реконструкцію тільки наполовину. Російський оборонний підрядник ніколи раніше не працював над авіаносцем, і це було помітно… Росіяни припинили роботу над авіаносцем на два роки, поки Індія не «викашляла» більше грошей. Нью-Делі погодився викласти ще мільярд доларів… Знадобилося ще три роки, і авіаносець, нарешті, доправили для проведення морських випробувань у 2012 році, а потім ввели в експлуатацію у 2013 році», – ідеться в статті.
Але труднощі з авіаносцем на цьому не закінчилися, їх виникло ще більше, додав автор:
«Запасні частини було важко знайти. Вважалося, що котли були замінені заново, але вони були несправні і заважали руховій системі працювати правильно… У авіаносця не було ППО, тому індійці спробували модернізувати свої деякі системи. Інші оновлення зажадали, щоб Vikramaditya знову перебував у сухому доці, що може зайняти ще три роки».
Іствуд припустив, що все це стало цінним уроком для індійців, і вони навряд чи колись ще наважаться на таку велику угоду з РФ.
