Депутат парламенту Казахстану назвав причини протестів на півдні країни

Хвилювання на півдні Казахстану виявилися активнішими та руйнівнішими з тієї причини, що в регіоні високі показники народжуваності та частка молодого безробітного населення, розповів 12 січня депутат парламенту Казахстану, політолог Айдос Сарим.

«Південь і захід Казахстану сьогодні — це надмірний регіон, де дуже великий приріст населення. Дуже велика концентрація населення, там є великі проблеми майнові, соціальні, культурні, політичні тощо», — пояснив він.

Для нового уряду основною частиною діяльності стане розробка та створення нових програм еміграції та праці, щоб перерозподілити населення та створювати мотивацію для переїзду на північ чи схід країни — у регіони, де відбувається депопуляція населення.

«Оскільки дуже висока народжуваність, частка молодого безробітного населення, поряд із усіма нашими недоглядами це все вибухнуло. Ну і плюс давайте не забувати деструктивні радикальні та інші речі, якими займалися хаотично, епізодично. Це все дало наймогутніший мікс усіх проблем», — вважає експерт.

Сарим впевнений, що подібне мало статися і до цього все йшло, оскільки проблеми накопичувалися 30 років. За його словами, події, що відбулися в країні, — той момент, коли всім треба подивитися і подумати над тим, що сталося, зробити серйозні висновки і починати вирішувати серйозні проблеми, які накопичилися за всі ці 30 років.

2 січня у Казахстані розпочалися акції протесту через зростання цін на скраплений газ. У деяких містах мітинги переросли у заворушення. Особливо ситуація загострилася у найбільшому місті країни – Алмати. Протестувальники, серед яких, за даними влади, виявилися екстремісти, увірвалися до будівлі адміністрації, підпалили будівлю прокуратури, офіс правлячої партії та захопили президентську резиденцію.

Порушники правопорядку озброїлися та почали мародерствувати, руйнуючи магазини, аптеки та банки міста. Злочинці розгромили офіси п’яти телеканалів, спробували напасти на СІЗО та вчинили спробу проникнення на територію військової частини в Актюбинській області.

У ході заворушень у Казахстані загинули 17 силовиків, двоє з них були обезголовлені. У МОЗ країни заявляли, що учасники заворушень нападали і на лікарів: травми отримали понад 10 медиків.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 5 січня повідомив, що звернувся до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ, до складу якої входять Росія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан та Вірменія) за допомогою у подоланні терористичної загрози. На прохання відгукнулися всі країни ОДКБ, вони направили до Казахстану колективні миротворчі сили та взяли під охорону низку стратегічних об’єктів.

10 січня Токаєв заявив про поновлення конституційного порядку в Казахстані. Він зазначив, що антитерористична операція буде завершена найближчим часом. Наступного дня він повідомив, що виведення військ ОДКБ із Казахстану розпочнеться за два дні, миротворці повністю покинуть країну через 10 днів.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , , ,