Сирійське керівництво нарощує військову взаємодію з Лівійської національної армією на чолі з Халіфою Хафтаром.
Французька преса виступила з твердженням, що самопроголошений фельдмаршал вже отримав «підкріплення» у вигляді півтори тисячі сирійських бійців для протистояння міжнародно визнаному Уряду національної згоди. Такі кроки, ймовірно, йдуть в руслі антитурецьких домовленостей, підписаних напередодні в Сирії між східно-лівійським урядом і Дамаском.
Про те, що ЛНА отримала серйозну кадрову допомогу, пише французька Le Monde. За оцінками видання, це добре навчені бійці сил спеціального призначення. Газета зазначає, що вербування для відправки в колишню Джамагирію ведеться в Сирії з 2018 року. В основному, ті, хто вирушає на допомогу ЛНА, є уродженцями Гути (передмістя Дамаска), випливає з публікації.
За цією інформацією, етнічний кістяк таких з’єднань складають друзи. Їх платня варіюється в проміжку від $ 800 до $ 1500.
Le Monde інтерпретує таку допомогу як показник інтернаціоналізації війни в Лівії і ознаку збігу двох театрів військових дій з ризиком серйозних наслідків для регіональної ситуації.
“Об’єднуючись з Хафтаром, сирійське керівництво стає ближче до просаудівського табору на Близькому Сході, який підтримує лівійського маршала”, – пише французька газета.
У цьому місяці Дамаск відвідала делегація східно-лівійського уряду, на стороні якого воює ЛНА. До її складу увійшли віце-прем’єр Абдель Рахман аль-Ахіріш і міністр закордонних справ і міжнародного співробітництва Абдель Хаді аль-Хувейдж. За підсумками офіційної поїздки були підписані двосторонні меморандуми про взаєморозуміння, які стосувалися не тільки відновлення дипломатичних відносин, але і тісної розвідувального та військового співробітництва. Лівійці були особисто прийняті президентом Арабської Республіки Башаром Асадом. В ході переговорів сторони відзначили, що події в двох країнах перегукуються між собою. Вони одноголосно засудили лінію президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, який, крім активної інтервенції в Сирії, веде політику військової допомоги УНЗ. Такі дії турецького керівництва загрожують «арабській національній безпеці», підкреслив сирійський міністр закордонних справ Валід Муаллем на зустрічі з лівійцями. Візит делегатів східно-лівійського уряду закінчився відкриттям їх дипмісії в Дамаску.
Про перекидання бійців сирійського уряду до Лівії повідомлялося і раніше, проте на тлі підписаних між Тобрук і Дамаском офіційних угод ситуація виглядає по-новому. Примітно, що, за експертними даними, сирійсько-лівійський транзит координується з Росією, яка намагається стримувати свої відносини з Туреччиною від руху по траєкторії ескалації. Так, частота польотів між Дамаском і Бенгазі може періодично досягати декількох разів на тиждень, причому, частина трафіку проходить через російську військову базу Хмеймім. Як випливає з повідомлень, що з’явилися в 2019 році, перевезення здійснює знаходиться під західними санкціями авіакомпанія Sham Wings. Її підозрюють у постачанні лівійського воєначальника всім, що підпадає під міжнародне ембарго, – зброєю, технікою і боєприпасами. Були дані, що ЛНА поставляє Дамаску навіть дефіцитне в Сирії авіаційне паливо. Цю схему, за деякими даними, курував генерал Мухаммед аль-Фахрі (в 2016-2017 роках міністр внутрішніх справ тимчасового уряду Лівії).
Зміцненню взаємодії між Дамаском і Тобруком сприяла активність Туреччини. Це стосується як сирійського театру бойових дій (насичення бунтівної провінції Ідліб бронетехнікою, безпілотними літальними апаратами і кадровими військовими, а також натяки на операцію в північно-східних районах), і лівійського: з УНЗ Анкара підписала меморандуми про взаєморозуміння, які стали нормативною базою для відправки її регулярних сил на північ Африки. Це не могло не привести до зміцнення арабської солідарності. Однак головна проблема полягає в тому, що присутність військових сил країн, що належать до так званої «шиїтської осі», в Лівії може нанести удар по і без того сумнівному репутаційного капіталу Хафтара.
До теперішнього часу він демонстрував уміння говорити з західними дипломатами і військовими. Підтримка з боку Сирії, яку прийнято розглядати в одній зв’язці з Іраном, може надати йому в цьому плані ведмежу послугу.
