Ця війна надовго. Вона може тривати роками. Від нас залежить, що саме ми робимо щодня, аби наблизити нашу перемогу, — Денис Прокопенко, підполковник, командир 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Військовий наголосив, що чимало людей в Україні та за кордоном досі відмовляються сприймати безжальну реальність такою, якою вона є. Одні намагаються запевнити себе, що все дуже скоро закінчиться самостійно. Хтось навпаки — кам’яніє від однієї думки, що мир в Україні може настати ледь не через десятиліття.
За його словами, окремо підливають масла у вогонь російські інформаційно-психологічні атаки, спрямовані на деморалізацію українського суспільства: мовляв, Україна не витримає тривалого марафону, армія та волонтери втомляться та зламаються.
«Азов» на війні вже десятий рік. Для нас все почалося задовго до 24 лютого 2022 року. За цей час ми навчилися не звертати уваги на втому та не піддаватись відчаю; усвідомили, що можливо не тільки наша молодість, але й усе наше життя пройде на фронтах війни за незалежність України; зрозуміли, що не маємо іншого шляху, крім того, який обрали свідомо. Найкращі ліки від зневіри, паніки або апатії, викликаних роздумами про часові рамки цієї війни — активна залученість в історичні процеси, які відбуваються тут і зараз. Ми не знаємо точного дня, місяця чи року, коли ми переможемо і зможемо повернутись до наших родин. Але ми впевнені у тому, що скільки б не тривала війна, поруч із нами надійні побратими, в наших серцях любов до Батьківщини, а в руках — зброя. І все це не дозволить нам відступити: ані сьогодні, ані через рік або десять років. Ті, хто досі не задіяні на службі в Силах оборони України, мають зробити свідомий вибір: взяти до рук зброю, поповнивши ряди військових, або стати для армії надійним тилом, який працює на підтримку обороноздатності країни», — наголосив Прокопенко.