Професор міжнародних відносин Гарвардського університету Стівен Уолт у своїй статті для журналу Foreign Policy розглянув чотири варіанти розвитку НАТО.
У першому варіанті альянс залишиться тим самим: США збережуть функції арбітра і відіграватимуть роль «миротворця Європи», гарантуючи їй безпеку. Однак Вашингтон не зможе приділяти достатньо уваги Азії, при цьому Європа залишиться залежною від третьої сторони.
Друга модель називається “Світова демократія”. На думку автора, вона з одного боку проста, з іншого – її складність полягає у налагодженні партнерських відносин між країнами Європи та Азії.
Третій варіант має на меті вихід НАТО на «глобальну арену» та протистояння з Китаєм. При цьому Європа має підтримувати зусилля США щодо заборони КНР. Однак НАТО не потребує перелому ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні, а спроби розширити ці питання призведуть до зростання трансатлантичних протиріч.
Згідно з четвертою моделлю, США стануть формальним членом НАТО і союзником Європи. Однак ЄС доведеться самій відповідати за свою безпеку. Такий варіант Уолт назвав найкращим, проте, на його думку, Байден не піде на це.
“Ця модель не може бути реалізована відразу і повинна обговорюватися в дусі співпраці, коли Сполучені Штати допомагають своїм європейським партнерам розробляти і створювати необхідні їм військові можливості”, – зазначив професор.