Шахти і заводи з переробки в Китаї виробляють більшу частину світових запасів рідкісноземельних металів і практично всі види рідкісноземельних елементів, що мають стратегічне значення. Це дає китайському уряду майже повний контроль над цією сферою у світовій торгівлі.
Видання The New York Times пише, що десятиліттями в північному Китаї токсичні відходи від переробки рідкісноземельних металів скидалися в штучне озеро площею чотири квадратні милі. У південно-центральному Китаї шахти з видобутку рідкоземельних металів отруїли десятки долин і перетворили пагорби на безплідну червону глину.
Лідерство у сфері рідкоземельних металів коштувало Китаю надто дорого, оскільки протягом багатьох років він значною мірою завдавав серйозної шкоди навколишньому середовищу. Найбільшої шкоди завдано в Баотоу і його околицях, рівнинному промисловому місті з населенням два мільйони людей, розташованому на південній околиці пустелі Гобі.
Штучне озеро зі шлаком містить відходи, що залишилися після вилучення металів із видобутої руди. Взимку та навесні шлак висихає. Пил, що здіймається, забруднений свинцем, кадмієм та іншими важкими металами, включно зі слідами радіоактивного торію. Під час сезону дощів шлак покривається шаром води, яка змішується з отрутами і торієм, і просочується в ґрунтові води.
Зусилля уряду з очищення допомогли знизити деякі ризики для здоров’я і безпеки в цій галузі, але ситуація не набагато покращилася. Але навіть попри те, що заходи з очищення тривають, китайська влада цензурує дискусії про забруднення довкілля через діяльність рідкоземельної промисловості.
При цьому провінційний уряд володіє Baogang Group, гігантом гірничодобувної та хімічної промисловості, який управляє рудником Баян-Обо, сталеливарними заводами і більшістю заводів з переробки рідкоземельних металів у Баотоу. Baogang є опорою військово-промислового комплексу Китаю.
