Український виробник титану “Вельта” захотів ударити по експорту цього металу з Росії. У травні 2022 року компанія найняла вашингтонську консалтингову фірму Yorktown Solutions, щоб пролобіювати у США відмову від російського титану західними компаніями, пише ЗМІ з посиланням на дані про лобістську діяльність Сенату США. Згідно з опублікованим звітом, консультанти мають привернути увагу до небезпеки залежності США та їх союзників від постачання титану з Росії, а також довести привабливість співпраці з українськими виробниками, які здатні задовольнити потреби країни. “Крім того, Yorktown Solutions покаже, як підприємства російської титанової промисловості підтримують військове вторгнення Москви в Україну”, – зазначено в документі.
Українська «Вельта» постачає на світовий ринок близько 2 відсотків титанової сировини, на експорт іде 90 відсотків виробленої продукції. Як з’ясувала газета, 2020 року 70 відсотків товару компанії призначалося для авіакосмічної галузі, 42 відсотки експортного продажу припало на США, 40 відсотків — на Європу.
У той же час, найбільшим експортером титану у світі є російська корпорація «ВСМПО-Ависма». У 2020 році з нею співпрацювали такі промислові гіганти, як Boeing, Airbus, Embraer, Rolls-Royce, Safran та інші. Однак після початку конфлікту в Україні низка компаній призупинила ділові відносини з нею. Таке рішення, зокрема, ухвалила американська Boeing.
“Комерсант” послався на оцінку незалежної цінової агенції Argus, згідно з якою світові буде складно повністю відмовитися від російського титану. Тим не менш, як альтернативні постачальники були названі японська Toho Titanium і американські ATI Metals і RTI International Metals. Крім того, європейські лідери аерокосмічної галузі Safran і Airbus нещодавно купили компанію Aubert & Duval для реорганізації своїх ланцюжків поставок металу. При цьому джерело газети на ринку підкреслило, що вільних потужностей з титану авіаційної якості у світі просто немає.
Раніше припинився експорт російської сталі до країн Євросоюзу. Це стало першим серйозним санкційним заходом проти цілої галузі російської економіки, що набула чинності в повному обсязі. Одні експерти вважають, що переорієнтація на нижчі за ціною ринки можлива, проте країни-імпортери захочуть суттєвих знижок. Інші впевнені, що Москва продовжить продавати метал, але для цього доведеться використовувати всілякі лазівки.
«Ми заборонимо імпорт ключової продукції сталеливарної галузі із Росії. Це вдарить по центральному сектору російської системи, позбавляючи її мільярдів доларів експортних надходжень», — йшлося у заяві Єврокомісії напередодні оголошення четвертого пакету санкцій у середині березня.
У ньому під обмеження потрапив експорт російської сталеливарної промисловості. Згодом ЄС дав час на розірвання контрактів та виконання чинних, які уклали до введення рестрикцій 16 березня, що, у свою чергу, пом’якшувало болісний удар по російській економіці.
