НБУ хоче закрити банкам можливість ховати гроші українців від арештів.
Нацбанк хоче закрити схему, яка зараз дозволяє банкам виводити з-під арештів гроші на рахунках їхніх клієнтів.
Регулятор оприлюднив проект змін до своєї Інструкції про безготівкові розрахунки, яка може бути прийнята в жовтні – пропозиції до проекту приймаються до 4 жовтня 2024 року, після чого вона доопрацьовуватиметься і виноситиметься на затвердження правління НБУ. І в цьому документі міститься заборона виведення заарештованих грошей при зміні номера рахунку.
«Арешт, накладений коштом, не припиняється у разі зміни номера рахунку платника відповідно до процедури зміни рахунку», – йдеться у проекті документа Нацбанку.
Як пояснили фінансисти, наразі деякі банки допомагають українцям уникати арешту грошей на рахунках за рішеннями судів. А НБУ хоче припинити цю практику.
«Коли люди програють судові процеси, і судові виконавці починають примусове стягнення грошей із їхніх рахунків, банки зазвичай одержують два листи. Перше — виконавець з’ясовує у банку, чи має в нього рахунок/рахунки конкретної людини (що програв суд) і скільки коштів там розміщено. У другому листі вже містяться вказівки щодо арешту рахунків з грошима та їх примусового списання. Якщо спілкування з банком відбувається в автоматизованій системі (Автоматизованій системі виконавчого провадження, АСІП – Ред.), то між двома листами (з’ясування даних/списання грошей) минають лічені години, а якщо у паперовому вигляді поштою – кілька днів (до тижня). Тому банк має час швидко повідомити клієнта, що його гроші розшукують – між першим і другим листами судового виконавця. А далі людина може або швидко зняти кошти у банкоматі (поки що їх не заблокували/не списали) або перевести на інший рахунок. Тобто можна за 10-15 хвилин відкрити новий рахунок у цьому ж банку (про який ще не знає виконавець) та закинути гроші туди, уникнувши тим самим арешту. Тепер Нацбанк хоче прикрити цю схему. Можливо, це робиться перед запуском штрафів за порушення закону про мобілізацію та списання коштів на користь держбюджету, а може з іншої причини — невідомо», — розповіли «Стране» в одному з банків.
У своєму проекті ухвали Нацбанк детально виписав перелік реквізитів для платіжної інструкції для примусового списання коштів після арешту рахунку. А ще зажадав, щоб судові виконавці запевняли кожну платіжку на такі списання не лише підписом, як зараз, а ще й печаткою. Якщо всі вимоги не дотримуються – банк має право відмовити виконавцю в арешті рахунку та примусовому списанні коштів.
Ще у документі прописано вимогу до банків (платіжних організацій) щодо повної ідентифікації відправника коштів. Так хочуть покласти край практиці анонімних переказів, коли фізособі падають на рахунок гроші без зазначення їхнього відправника. За новими вимогами (у разі їх затвердження) банк буде зобов’язаний при кожному зарахуванні коштів, вказувати ПІБ їх відправника.
