Документальний фільм «Моя прекрасна колонізація» прем’єра якої відбулася 24 листопада, розкриває, як російська поп-культура, зокрема через музику та телесеріали, впливала на свідомість українців, формуючи залежність від російських культурних продуктів.
Протягом десятиліть російські виконавці, такі як Філіп Кіркоров, домінували на українській сцені, а серіали такі як « Моя прекрасна няня» заполонили телевізійний простір. Це призвело до того, що українська культура стала сприйматися як другорядна, а російська, як зразок для наслідування.
Як зазначив музичний оглядач Олексій Бондаренко «Росія намагалася підкорити наш ринок та зробити його частиною російської музики, а не самостійної індустрії».
Володимир Портников, журналіст, також додає:
«Культура- це найпотужніший інструмент впливу. Росія робила все можливе, щоб подати свій світ як « правильний» а наш- як примітивний і другорядний».
Музика як інструмент маніпуляції
У фільмі «Моя прекрасна колонізація» велика увага приділена ролі музики у формуванні залежності України від російської культури. Росія роками просувала свою культуру, нав’язуючи свої цінності та ідеї.
Олександр Ягольник, музичний продюсер, у фільмі наголошує:
«Російська музика була невід’ємною частиною нашого культурного простору. 80% ефіру на радіо до 2016 року займали саме їхні пісні. Це не випадковість, а чітко спланована стратегія.
Процес впливу був систематичним «Навіть коли ми мали власних артистів, вони мусили співати російською, щоб залишатися на хвилі. Це була їхня умова».
Серед найпопулярніших артистів, які домінували на українському ринку, були зірки, як Філіп Кіркоров, Микола Басков, Алла Пугачова. Вони ставали амбасадорами російської культури, підкорюючи серця української аудиторії.
«Це не просто шоу-бізнес, це- пропаганда через музику»- зазначив Ягольник.
«Їхня мета була очевидна, зробити так, щоб українці відчули себе частиною « російського світу». Вони продавали нам не просто пісні, а й наративи про те, що російське краще» -додає Олександр Ягольник.
Телебачення « няня Віка» як символ
Популярність російських серіалів, таких як « Моя прекрасна няня» свідчить про ефективність стратегії Кремля. У фільмі наведена цитата телевізійного критика.
«Українські телекомпанії роками закуповували дешевий російський контент, але це коштувало дорого нашій культурі. Ми бачили себе не через власну призму, а через російське скло».
Образ Віки з російського серіалу «Моя прекрасна няня» став таким популярним, що глядачі в Україні почали асоціювати з нею домашній затишок, але це був лише обгортка для прихованої пропаганди.
Олександр Ягольник, музичний продюсер, у фільмі зазначає:
«Телебачення було потужнішим за музику. Люди дивилися серіали годинами, ототожнювали себе з героями і сприймали їхню реальність як норму. Уявіть, як це впливало на підсвідомість!»
У фільмі зазначається, що такі серіали показували російську столицю як ідельне місце для життя, просували образи успішних росіян і змушували українців мріяти про життя, побудоване за російським зразком.
Дослідник культури, Олег Манчур зазначає:
«Няння Віка- це більш ніє персонаж. Вона стала символом того, як нам навʼязували чужу реальність. Це абсолютно російська історія, де немає місця українській ментальності, але вона виглядала ” невинно», тому так добре працювала».
Культура як зброя війни
Процес впровадження чужої культури мав мету, розмити національну самосвідомість українців. Після початку війни в 2014 році став переломним моментом коли українці почали усвідомлювати важливість культурної незалежності.
«Це не просто історія про музику чи серіали. Це історія про те, як нас десятиліттями намагалися перетворити на колонію. Але ми вистояли. І тепер час відновлювати своє» – зазначає режисерка Оксана Савчук.
Фоззі з «Танцюють всі також підкреслює важливість цього кроку.
«Ми повинні дати свою культуру світу. Це те, що може і повинно визначати наше місце у світі».
Культура стала однією з важливих сфер бородьби за незалежність України, це слугує засобом самовираженням та інструментом для укріплення національної свідомості.
Як зазначає Ігор Княжинскьий, культуролог.
«Збереження українскьої культури- це не просто бородьба за традиції. Це наша бородьба за майбутнє, де ми будемо самі собою».
Сьогодні Україна активно будує свій власний культурний простір, розвиваючи музику, кінематограф та літературу. Відродження та розвиток української культури, стало не лише відповіддю на агресію, а й частиною боротьби за незалежність.
Аріна Щукіна, для «Нового формату»
