Україна та Євросоюз готуються до оновлення Угоди про асоціацію

«Євросоюзу потрібно, щоб Україна ще раз підтвердила свою прихильність європейському курсу, а Україні – щоб ЄС озвучив, що високо оцінює її реформи», – саме так напередодні початку Ради асоціації неофіційно охарактеризував її чиновник Єврокомісії.

Як пише Європейська правда, це звучить не надто амбітно, адже і одне, і друге вже говорили не раз? Це так. Але є важлива деталь.

Нинішнє, шосте за рахунком засідання Ради асоціації Україна-ЄС є особливим. Воно є першим і для нової української влади, і для нового складу Європейської комісії. А отже, те, як саме Київ та Брюссель сформулюють свої прагнення, визначатиме відносини України та ЄС на найближчі роки.

Зокрема, від прем’єра Олексія Гончарука чекали сигналів про те, наскільки амбітними будуть запити українського уряду. Особливо в контексті попередніх заяв про намір України провести оновлення Угоди про асоціацію.

А думка нової Єврокомісії досі взагалі не озвучувалася, тож Київ мав першу можливість пересвідчитися, чи не став Брюссель більшим скептиком щодо України, аніж було за попередньої влади в ЄС.

«Ну як, зрада вже відбулася?» – жартома привітав у Брюсселі віце-прем’єра з євроінтеграції Дмитра Кулебу кореспондент видання. «Ми робимо все можливе, щоб відповідати вашим очікуванням», – у тон відповів віце-прем’єр.

Для іронії були всі підстави – засідання Ради асоціації проходило в далеко не найкращому інформаційному полі.

Останнім часом відбулося декілька гучних скандалів, які пов’язані з відносинами Україна-ЄС, так і дотичних до уряду в цілому. Достатньо згадати заяву голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, який поставив під сумнів потребу імплементації законодавчих норм ЄС. А перед тим був «злив» аудіозапису наради у прем’єра, яка ледь не призвела до відставки голови уряду.

До загальної атмосфери додалися і новини з Брюсселя про плани Ради ЄС виключити з санкційного списку колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова, екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького та старшого сина Віктора Януковича Олександра.

Цю інформацію, посилаючись на свої джерела, оприлюднив кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йоозвяк. Українські посадовці, хоч і ставили під сумнів цю інформацію, але робили це вкрай обережно, лише підсилюючи сумніви.

Здавалося б, підстав для песимізму вистачає. Втім, і в Брюсселі, і в Києві намагалися переконати: реальність відрізняється від медійної картини. І джерела, і офіційні особи в Єврокомісії наполягали: жодних загроз зміни курсу щодо України не існує, у ЄС продовжують підтримувати Київ. Доказ цього – розширення «кримського» пакету санкцій, до якого було додано ще семеро осіб. А головне – те, що в ЄС високо оцінюють успіхи нового уряду.

Останнє особливо підкреслив високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, наголошуючи на чималих успіхах, продемонстрованих саме нинішнім урядом.

Якщо на політичні компліменти українцям у ЄС не скупилися, то з обіцянками, зафіксованими у документах, справи дещо гірші.

Фіндопомога та «промисловий безвіз»

На що Україна могла розраховувати у Брюсселі? Йшлося про масштабне оновлення Угоди про асоціацію, лібералізацію торгівлі, «промисловий безвіз» (тобто угоду АСАА), приєднання до нової екологічної політики ЄС, а також створення «політичного» додатка, який запровадив би механізм оцінки судової та антикорупційної реформи з боку ЄС.

Це все – амбіції на 2023 рік, але починати рухатися до цієї мети варто вже зараз.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...