На горизонті України з‘являються ознаки дев‘ятого валу, – Костянтин Бондаренко

На горизонті України з‘являються ознаки дев‘ятого валу, – Костянтин Бондаренко

Новітня історія України – це історія суцільної турбулентності, історія стихії, в якій так багато небезпек, руйнівної енергії та піни.

Перші слабкі вітри змін у час горбачовської Перебудови ледь-ледь пробіглися по поверхні води і ніхто не вбачав у них вісників майбутніх штормів. Часописи писали про мову та відкривали замовчувані раніше сторінки історії. Перші громадські організації, перша «Червона рута» у Чернівцях. Перші студентські акції і перші розчарування. Революція на граніті як приклад самопожертви молодих і цинізму старших політиків. Перші майже демократичні вибори, – розмірковує на своїй сторінці Фейсбук політолог Костянтин Бондаренко.

Романтика і рожеві окуляри. Здавалося: вийдемо з СРСР і заживемо! В системі ціннісних координат було все просто – є «ми» і є «вони»…

У 1991 році прийшла друга хвиля. Незалежність. Державотворення. «Росіяни в Україні повинні почуватися краще, ніж у Росії, євреї – краще, ніж у Ізраїлі». Проголошується курс на євроінтеграцію, ринкову економіку. Довкола нас – суцільні друзі, тому ми демонстративно відмовляємося від ядерної зброї, а заодно ріжемо на металолом літаки і кораблі. А принагідно розбазарює о найбільший у світі річковий флот. Економіка у колапсі. Криміногенна ситуація лякає. До старого корита прийшли нові свині. Проте ми з оптимізмом дивимося у майбутнє і вважаємо, що це – тимчасові складнощі.

Третя хвиля прийшла у 1994 році, коли стало зрозуміло: карнавал закінчився, пора братися за роботу. Припинилися безплідні мітинги. Економіка стала на ноги. Запроваджено гривню. Спроба «м‘якої федералізації» і перетворення країни на парламентську республіку закінчилася торжеством унітарної президентської. Конституція. Період первісного накопичення капіталу. Олігархи. Баланси у зовнішній політиці: ми віртуозно блефуємо, намагаючись подобатися і Москві, і Вашингтону: покірне телятко двох маток смокче…

Перший порив вітру і гучний грім приходить у 2000-му – після зникнення Георгія Гонгадзе і оприлюднення плівок майора Мельниченка. Акції «Україна без Кучми» та «Повстань, Україно!». Поява політичної опозиції. Західні фонди та паростки перших «соросят». Перші тренінги для майбутніх «громадських активістів». Что то секта, чи то тренінгова організація Lifespring, зміст занять у якій не підлягав розголошенню… Вітер стає сильнішим, хвилі – вищими…

П‘ята хвиля припадає на час Помаранчевої революції 2004 -2005 років. Україну лихоманить. Народ збирається на Майдані і не допускає проголошення президентом Віктора Януковича. Разом нас багато, нас не подолати! Вперше ставиться знак рівності між волею народу і волею Держдепу. Українські еліти погоджуються і про всяк випадок переписують Конституцію. Якщо Конституція суперечить волі народу – вона має бути переписана. Щодо волі народу – дивись вище. За деякий час лідери Майдану вчепилися в горлянку один одному…Вітер посилюється.

У 2010 році новий порив вітру зі Сходу змітає майданну елітку, що виявилася надто дрібною і невідповідною історичному моменту. Янукович стає президентом. Тимошенко опиняється за ґратами. Миттєві здобутки в економіці і стрімкий ріст показників нівелюється захланністю і жадібністю «молодої команди». Янукович дуже швидко відривається від реалій і відчуває себе імператором. Картина трагікомічна за своєю суттю. Як найбільше досягнення епохи (а згодом виявиться, що і всіх тридцяти років незалежності) – чемпіонат Європи з футболу Євро-2012.

Сьома хвиля накрила Україну холодною водою нового Майдану. При цьому удар хвилі був таким потужним, що від тіла України відкололися Крим і частина Донбасу. Націонал-популістський режим Порошенка. Залякування привидом Путіна. Програна війна на Сході з пролонгованою капітуляцією. Втрата суверенітету і перехід під зовнішнє управління – і все це під гаслами «Армія! Мова! Віра». Ще трохи потерпіть і приб’ємося до європейського берега. У крайньому випадку – до американського.

Восьма хвиля була яскраво-зеленого кольору. Вона змила всі залишки старих еліт. Залишилися випадкові люди – з амбіціями, але без досвіду. З бажанням щось робити, але без розуміння, як…

І вже на горизонті з‘являються ознаки дев‘ятого валу. Найстрашнішого.

Найгірше те, що нова хвиля буде коричневого кольору…

Костянтин Бондаренко, політолог

Поділитись