За даними «Левада-центру», рейтинги Путіна впали до історичного мінімуму

Президент Володимир Путін продовжує втрачати «схвалення» та «довіру» в очах росіян, замкнених на карантин, позбавлених доходу і вважають недостатньою підтримку з боку держави, з’ясували соціологи «Левада-центру».

Опитування, проведене 24-27 квітня, показав рекордно низькі рейтинги президента за 20 років його перебування при владі. Як з’ясували соціологи, на кінець квітня діяльність Путіна «схвалювали» 59% респондентів. Це на 4 процентних пункти нижче, ніж у березні, на 10 п.п. нижче, ніж в січні, і на 26 п.п. менше посткримського піку (85% в березні 2015-го).

Частка які не схвалюють діяльність президента знизилася з 36% до 33% опитаних, проте як і раніше майже вдвічі перевищує показники 2015-17 рр (14-17%).

Різко — з 2% до 8% — зросла кількість невизначених, сигналізуючи про наростаючому подиві громадян у зв’язку з політикою влади.

Рейтинг «довіри» до Путіна, який вважається за допомогою «відкритого» питання, де респонденту пропонують самостійно назвати персону, якій він довіряє, впав, згідно з даними «Левади», до 28%.

Трохи більше, ніж за два роки Путін розгубив половину довіри: в листопаді 2017 го це було 59%, у червні 2018 го — 48%, в березні 2019 го — 41%, в січні 2020 го — 35%.

Соціальний профіль респондента, який сам, за власною ініціатив, без заявляє про довіру до Путіна виглядає наступним чином: це, як правило, люди із середнім рівнем освіти, літні (40%), частіше жінки, які мають скромний достаток, частіше — сільські жителі або жителі малих міст, відзначає глава «Левада-Центру» Лев Гудков.

Нижче середнього виявляються показники довіри до Путіна у молодих людей (12%), серед більш освічених респондентів, а також — і помітно — серед малозабезпечених (22%).

Опора Путіна залишається колишньою, міркує Гудков: «соціальна і культурна периферія, групи, що володіють обмеженим соціальним капіталом і можливостями зміни свого життя на краще, а тому налаштовані більш консервативно. «Однак на цьому тлі виникають нові явища: посилюється невдоволення найбідніших, що покладає відповідальність на державу, на владу, адміністрацію, оскільки вони не отримують очікуваної допомоги в ситуації наростаючої економічної кризи і перспективи позбутися засобів існування в найшвидшому часі», — резюмує соціолог.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...