Колекціонера, який придбав старий фотоальбом, привернув гарний візерунок на обкладинці з тисненої шкіри.
Але, розглядаючи потім своє придбання, любитель раритетів з жахом побачив, що де-не-де крізь візерунок проступають ледь помітні сліди татуювання. Сумнівів не залишалося: в його руки потрапив один з жахливих “сувенірів”, які нацисти виготовляли зі шкіри загиблих в’язнів концтаборів.
Як повідомляє газета “Дейлі мейл”, чоловік негайно звернувся в меморіальний музей Освенціма і передав альбом туди. Експерти з’ясували, що зроблений він був зі шкіри одного з ув’язнених, які загинули в концтаборі Бухенвальд. Переконатися в цьому допомогла записна книжка з Бухенвальда теж з обкладинкою з тисненою людської шкіри зі схожим малюнком. Більш того, аналіз показав, що обидві речі були переплетені в одній майстерні!
Найжахливіше, що в альбомі збереглося більше сотні старих фото – в основному красиві пейзажі. Вдалося з’ясувати, що раніше він належав родині, яка під час Другої світової війни керувала гостьовим будинком в одному з курортних міст в Баварії. Швидше за все, подарунок власникам зробили охоронці з Бухенвальда. Як альбом виявився в Польщі – невідомо, але навряд чи ті, хто продавали його, не знали, з чим мають справу.
Бухенвальд був першим нацистським табором, створеним ще в 1937 році. Над його воротами “красувалося” гасло “Кожному своє”. Через ці ворота пройшли понад 250 тисяч в’язнів.
Одним з найбільш безжальних катів Бухенвальда була, як не дивно, жінка. Дружина коменданта табору Ілзе Кох, яку ув’язнені прозвали «Бухенвальдською сукою», відчувала слабкість до татуйованих чоловіків. Вірніше, до їхньої шкіри. Вона особисто вбивала тих, чиї татуювання їй сподобалися, а потім зі шкіри нещасних жертв робили абажури, книжкові обкладинки, гаманці і настільні декоративні серветки, до яких вона мала особливу пристрасть. «Вершиною» її смаку були вимикачі, зроблені з людських пальців.
Після війни Кох посадили в тюрму, проте незабаром військовий комендант американської окупаційної зони в Німеччині генерал Люціус Клей звільнив “Бухенвальдську суку”. Мовляв, звинувачення проти неї недостатньо доведені. Але це рішення обурило громадськість, і в 1951 році садистку все-таки засудили до довічного ув’язнення. Відсидівши шістнадцять років, вона повісилася в камері в’язниці в Баварії.
