Китайці зіткнулися з незвичайною для Піднебесної проблемою: їх занадто мало. Так-так, влада країни з найбільшим населенням у світі всерйоз стурбовані демографічними тенденціями.
Китай мало того, що старіє, так ще і недолічується дітей. Якщо в 2016 році в Китаї народилося майже 18 млн малюків, то в 2020-му тільки 12 – на третину менше! З такими темпами вже через кілька років найбільш населеною країною світу стане Індія.
Тому компартія розгортають демографічну політику на 180 градусів. Тільки в 2015-му тут скасували гасло «Одна сім’я – одна дитина», що обмежував народжуваність. В принципі, дітей-то можна було завести скільки завгодно, але за другого і далі довелося б платити серйозний штраф.
Колись головною проблемою Китаю була величезна сільське населення при обмежених ресурсах. Багато дослідників навіть трактували історію Китаю з точки зору демографії: є якийсь простір, яке може прогодувати певну кількість людей. Якщо їх стає більше, починаються різні соціальні біди, революції, голод. І коли компартія Китаю зібралася боротися з бідністю, то вирішила обмежити народжуваність, щоб можна було швидше сформувати великий шар середньо-заможних сімей.
Але часи змінюються. Китай вибився у світові лідери, а нові технології дозволяють уникнути масового голоду в неврожайний рік. Більш того, з’ясовується, що чим в країні більше населення, тим більше ефективний внутрішній ринок. В умовах глибокої кризи глобалізації це особливо важливо. Стає все більш очевидно, що успіх в битві, як говорив ще Наполеон, вирішують «великі батальйони».
І ось в планах на нову п’ятирічку тема народжуваності мало не головна. Днями влада Китаю дозволила мати сім’ям трьох дітей. Плодіться, мовляв, співгромадяни.
Тим часом в Сполучених Штатах все ще з задоволенням згадують перемогу в холодній війні, яка піднесла США на третє місце з списку найбільш населених країн. Сталося це почасти через те, що населення колишніх радянських республік проходить тепер по своїй національній графі. До того ж, нагадує автор статті в авторитетному виданні Foreign Affairs, за цей час в Росії число померлих перевищило число народжених майже на 14 млн чоловік. Такі втрати, не приховує він, «діють на благо Сполученим Штатам».
У статті стверджується, що «після закінчення холодної війни загальна чисельність населення Америки і чисельність населення працездатного віку (від 20 до 64 років) росли швидше, ніж в інших розвинених країнах і країнах-конкурентах – Китаї та Росії». І в майбутні десятиліття, мовляв, США в області демографії будуть утримувати виграшне становище.
Тим часом в Сполучених Штатах все ще з задоволенням згадують перемогу в холодній війні, яка піднесла США на третє місце з списку найбільш населених країн.
Висновок цей виглядає надмірно оптимістичним. Тому що демографічні проблеми, за вирішення яких береться Китай, цілком очевидні і для Америки. Її населення хоча і буде рости, в тому числі і за рахунок імміграції, до 350 млн чоловік до 2050 року, але потім неминуче знизиться. «Запас міцності» у американців не так вже й великий – 25-30 років. А потім, як очевидно експертам, вони поступляться своє нинішнє третє місце в Нігерії.
Жодної «чисто» європейської країни до 2050-го в двадцятці найбільш населених не залишиться. Хоча ще в 1990-му їх було чотири. Зараз лише Німеччина на 19-му місці (84 млн), але виліт її з двадцятки – справа найближчих років. Як відзначають деякі аналітики, Європа за сто років поміняється місцями з Африкою: в 1950 році в ній проживало 22 відсотки світового населення, а на «чорному континенті» – 9. До середини нинішнього століття частка європейців скоротиться до 7 відсотків, а африканців зросте до 26.
До 2050 року в країнах з великим і високим доходом населення не збільшиться, а в найбідніших країнах воно подвоїться.
Щоб вирішити проблему нестачі робочих рук, старіючому Євросоюзу, як підрахували фахівці, необхідно приймати не менше мільйона мігрантів щорічно. Що він і намагався робити. Але що виходить в результаті, відомо: 90% іммігрантів, головним чином, з Африки не мають ніякої кваліфікації, а часто і бажання працювати, тому що сподіваються на соцдопомогу. При цьому наміри інтегруватися в європейський уклад і традиції життя у них теж особливо не видно. Виникає конфлікт культур може сумно закінчитися для Європи.
Сучасна демографічна ситуація в світі, як зазначається в доповіді генсека ООН за минулий рік, характеризується чотирма мегатенденціями: зростання населення, його старіння, урбанізація і міжнародна міграція. Останні три тенденції стійкі і загальні. Зростання населення Землі, і тут ніяких сумнівів, закінчиться в найближчому майбутньому. Зараз щорічно людей на нашій планеті стає більше на 82 мільйони. До середини століття щорічний приріст складе вже 48 мільйонів. А до 2100 року, досягнувши майже 11 млрд чоловік, світове населення зростати більше вже не буде.
