Заворушення в Казахстані показали межі впливу США у Центральній Азії

Заворушення в Казахстані показали межі впливу США у Центральній Азії

Білий дім відкинув звинувачення в «експорті кольорової революції» до Казахстану, проте заявив, що уважно стежить за ситуацією в республіці.

Близькі до американського офіціозу аналітичні центри прогнозують, що масштабні заворушення, через які Нур-Султану довелося звернутися за допомогою до ОДКБ, матимуть значення виключно для євразійського простору. Адміністрації президента Джо Байдена поки не слід втручатися, щоб не ускладнювати і так непрості відносини з Росією, свідчать експертні рекомендації.

Про те, що Білий дім тримає руку на пульсі у ситуації навколо Казахстану, заявила прес-секретар Джен Псакі. За її словами, адміністрація Байдена закликає маніфестантів до спокою та мирного вираження думки, а керівництво країни – до стриманості. Водночас офіційний представник відкинула «шалені заяви» про те, що за заворушеннями можуть стояти США.

Просто дозвольте мені використати цю можливість, щоб прояснити: це абсолютно хибно і, очевидно, є елементом стандартної російської інструкції з дезінформації, — наголосила вона.

В аналітиці, присвяченій подіям в Казахстані, близький до американської розвідки аналітичний центр Stratfor дає стримані оцінки тому, що відбувається, відзначаючи, що політичний ефект криза справить головним чином на Євразію: заворушення і крах уряду поставили під сумнів казахстанську модель переходу влади.

[Касим-Жомарт] Токаєва, який не є найближчим родичем [Нурсултана] Назарбаєва, було обрано наступним президентом Казахстану у спробі показати, що керівництво країною не буде передано по сімейних зв’язках, — нагадують аналітики Stratfor.

Після цього, за їхніми словами, відповідна модель почала обговорюватися як найбільш життєздатна в інших столицях СНД.

За оцінками Stratfor, масштаб, тактика та вимоги учасників протестних акцій абсолютно безпрецедентні для Казахстану, де подібні антиурядові виступи вкрай рідкісні і зазвичай обмежуються невеликим масштабом, проте навряд чи можна говорити, що все це перетвориться на повномасштабну збройну конфронтацію.

Хоча, як і раніше, малоймовірно, що політична криза в Казахстані переросте у повномасштабний збройний конфлікт або тривале протистояння, Росія може бути змушена розгорнути свої збройні сили на кордоні з Казахстаном на випадок, якщо вони будуть потрібні для забезпечення безпеки російськомовних районів цієї країни, – йдеться в аналізі Stratfor.

Проте адміністрації Байдена радять відмовитися від будь-якої гіпотетичної ідеї втрутитися у ситуацію. Зокрема, такі рекомендації містяться у публікації вашингтонського аналітичного центру «Атлантична рада», який опитав з приводу подій у Казахстані низку експертів. Фахівець з Євразії Емма Ешфорд висловила впевненість, що влада США має обмежені можливості для того, щоб вплинути на кризу.

Багато інструментів, які США зазвичай використовують у подібній ситуації (наприклад, санкції), погано підходять для казахстанського випадку. Великі американські енергетичні компанії глибоко інтегровані в казахстанську економіку, і санкції у цих галузях можуть призвести до виробничого дефіциту, що може вплинути на європейських союзників Америки, — зазначає аналітик.

За її словами, з урахуванням чутливості Росії до питання того, чи США допомагають антиурядовим рухам у регіоні, підтримка казахстанських протестувальників може посилити напруженість у відносинах між Вашингтоном і Москвою. Це, наголошує Ешфорд, вкрай невигідно для Заходу.

У свою чергу, опитаний «Атлантичною радою» американський політолог Аріель Коен не виключив, що російськомовна північ Казахстану в нинішніх обставинах може запросити допомогу у російської сторони.

Це може призвести до розпаду Казахстану. Китай поки що ніяк не відреагував, але він як яструб спостерігає за своєю нафтою в гірничодобувних інтересах у Казахстані, — міркує експерт.

Поділитись