Генеральний секретар кабінету міністрів Японії Есіхіде Суга заявив, що уряд його країни не приймає протест Росії з приводу Південних Курил.
Нота протесту, нагадаємо, була вручена в російському МЗС послу Тойохісе Кодзукі та стосувалася порушень при організації безвізових обмінів з Курильськими островами. Паралельно заступник російського міністра Ігор Моргул, що вручав ноту, вказав дипломату на неприйнятність заперечень через відвідування островів російським керівництвом. Малася на увазі недавня поїздка Дмитра Медведєва на острів Ітуруп: Токіо заявив, що це “йде врозріз з послідовною позицією Японії” і “ранить серця японських громадян”.
На початку 1990-х років з ініціативи Михайла Горбачова в рамках мирного врегулювання була запущена програма безвізових обмінів для візитів японців на Курили і жителів островів до Японії. За минулі майже тридцять років острова відвідали більше десяти тисяч чоловік: колишні мешканці “північних територій”, члени їх сімей, політики, вчені, журналісти тощо.
Кілька разів програма опинялася під загрозою через тертя в двосторонніх відносинах. Наприклад, в 2006 році, коли російські прикордонники затримали японське судно, яке займалося браконьєрством в російських територіальних водах, які Токіо вважає своїми, а одного з членів екіпажу застрелили при спробі сховатися. Проте кожного разу ситуація врегулювалася, і проект продовжував роботу.
Можна тільки припускати, яку мету ставив перед собою перший і єдиний радянський президент, запустивши безвізовий обмін, але японська сторона завжди наголошують на тому, що для неї це ще один крок на шляху до неминучого повернення островів. Що, в свою чергу, всі минулі роки давало багатий ґрунт для звинувачень вітчизняної караул-патріотичної громадськості на адресу російського керівництва в зраді національних інтересів і швидкої здачі Курил.
В останні роки Москва відверто посилила позицію, перевівши Курильську тему з формату двостороннього спору просто в односторонні територіальні претензії до Росії. Та й заяви Путіна, які він зробив восени минулого року, навіть без перекладу з дипломатичної на повсякденний мову недвозначно транслювали думка “дірку від бублика вам, а не Курили”.
На недавньому саміті “Великої двадцятки” в Осаці стався новий інцидент. Токіо використовував в презентаційних матеріалах по саміту карти, де Південні Курили позначені як японська територія. Москва, зрозуміло, відреагувала нотою протесту.
