30 листопада Володимир Зеленський дав інтерв`ю чотирьом міжнародним виданням щодо очікувань та підготовки до Нормандської зустрічі 9 грудня. На зустріч приїхали журналісти TIME, Le Monde, DER SPIEGEL та Gazeta Wyborcza. Маємо переклад інтерв`ю журналісту Spiegel Christian Esch, яке він назвав цитатою Президента: «Я б не хотів, щоб ми виглядали як прохачі»
Ось деякі важливі фрагменти інтерв`ю:
Ви маєте зрозуміти, що для мене людське життя має найвищу цінність. Під цим гаслом я проводив свою передвиборчу кампанію, і це відповідає моїм моральним цінностям. Тому я не можу зрозуміти, чому всі сконцентровані на особливому статусі, регіонах і дорогах та гуманітарних конвоях. Якщо це все не гра, і ми маємо серйозні наміри вирішити ситуацію, то давайте починати з людей.
Перше – це обмін полоненими з чіткими термінами. Я переконаний, що Франція та Німеччина хоче того ж, я поки не бачу, чому Росія має цьому противитись. Але тут є дуже чутливі питання. Наприклад, бойовики на Донбасі надають свій список полонених, за нашими даними, ми маємо зовсім іншу цифру.
Інший аспект – і він дуже складний – стосується режиму тиші. Під час всіх «мінських» зустрічей, за всіма угодами і заявами це був один з найважливіших аспектів. Але навіть якщо обстріли і ставали рідшими і кількість жертв зменшувалась, все одно повного режиму тиші не вдавалось досягти. І третій момент, перш ніж перейти до виборів, – це повне виведення усіх незаконних військових угруповань, незалежно від формування, уніформи чи зброї.
Якщо ці три аспекти будуть вирішені, тоді ми зможемо побачити, чи ми всі разом зможемо закінчити війну. Що стосується нас, то ми всі однозначно хочемо її закінчити. Але ми тоді зможемо побачити, чи Росія теж цього дійсно хоче.
Вибори будуть проведені відповідно до українського законодавства. Закон України виключає присутність озброєних угрупувань. Всі українські політичні партії, спостерігачі, журналісти, спостерігачі ОБСЄ та ЦВК мають мати вільний доступ. Якщо там будуть озброєні групи, жодна партія там не буде присутня.
Я Вам скажу відверто: я не погоджують з тим, як це питання має вирішуватись в рамках Мінських домовленостей. Відповідно до «Мінську» – спершу проведення виборів, потім контроль на кордоном.
У жодному випадку я не розпочну війну на Донбасі. Проте я знаю, що є багато гарячих голів саме серед тих, хто зараз виходить на вулиці. Вони кажуть: «Давайте! Відвоюймо Донбас!» Але якою ціною? Я думаю, що ці люди підбурюються колишніми можновладцями. І відверто кажучи, це мене дивує. І не тільки мене. Спитайте про це політиків за кордоном. Це дивує всіх, що підтримуються і підігріваються люди, які кажуть «це наша земля, завтра ми її заберемо».
Я провів з ним (Путіним) три телефонні розмови, і вони були продуктивними. Як не як, а ми визволили наших моряків, які були затримані в Росії. Крім того – політичних в’язнів. Про це йшла мова у перших двох бесідах. А у третій ми говорили про енергетичну безпеку Європи.
Ми отримуємо за транзит російського газу через Україну від 2,5 до 3 мільярдів доларів щорічно. Звісно, ми ведемо про це переговори з трьома сторонами: Україна, Росія, ЄС.
«Північний потік 2» суттєво ослабив наші переговорні позиції. Хоча наші європейські партнери стверджують, що це не політичний проект, а економічний, тут я дозволю собі не погодитись. Тим не менше, якщо нам таки вдасться укласти новий транзитний договір до 10 років, якщо європейці нам у цьому допоможуть і Росія не буде проти, тоді цей аргумент про аполітичність проекту «Північний потік 2» отримає, так би мовити, підґрунтя. А зараз це твердження без будь-якої основи.
Я б не хотів, щоб Україна була фігурою на шахівниці супердержав, щоб нас могли тягали туди-сюди, виставляти або продавати з молотка. Я хочу, щоб Україна була суб’єктом. Вона вже ним є. Але щоб її так сприймали і у світі – поміж великих гравців, імперій, таких як Сполучені Штати, Росія, Китай.
Від США я очікую – і я це також відчуваю – щоб вони нам допомагали і щоб розуміли, що ми є суб’єктом, і щоб вони не досягали якихось домовленостей з іншими за нашою спиною. Сполучені Штати посилають щось на кшталт сигналу світу, міжнародному валютному фонду і Світовому банку, Європі. І коли вони кажуть: Україна – корумпована країна, то це дуже сильний сигнал. Я б хотів, щоб Сполучені Штати зрозуміли: ось тут тепер інша країна, ми – повністю інші люди. Звісно, державні органи тривалий час корумпувалися. Але ми з цим наводимо порядок.
Я – людина, яка реагує на факти. Я вважаю, що європейські політики мають і будуть нам допомагати. Але в перші півгодини я побачу, так це чи ні. І моя особливість полягає в тому, що якщо я це помічу за столом переговорів, то я це скажу публічно.
Розповсюджується опитування, згідно з яким більшість людей там хочуть жити в Росії. Це неправда. Я вірю і знаю, що там є люди, які за Україну. Далі йдуть ті, хто вагаються. І врешті є ті, хто за Росію. Ті, хто за Росію, можуть виїхати. Адже Росія зараз роздає незаконно російські паспорти. Кожна людина має право обирати, де вона хоче жити.
Але говорити на території України, що «я громадянин Росії і це моя земля», я вважаю хибним і несправедливим. Це неприйнятно. Що стосується тих, хто вагаються: якщо хтось має український паспорт, а на додаток приймає паспорт російський, і отримує соціальну підтримку як звідси, так і звідти, то така людина стала на хибний шлях. Я не маю морального права кричати «фе!». Цих людей треба повертати, боротися за них.
