В Україні стартує новий спільний проект ЄС та Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні».
Цей проект, зокрема, спрямований на підтримку України на попередніх етапах переговорів про вступ до ЄС, зокрема, шляхом виконання висновку 2022 року щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, через узгодження законодавства та політики щодо захисту від дискримінації та прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) з європейськими стандартами.
Мета проекту – підвищення обізнаності на інституційному та суспільному рівнях щодо питань, пов’язаних із різноманітністю та боротьбою з нетерпимістю та стереотипами щодо вразливих груп, у тому числі в контексті процесу вступу до Європейського Союзу. Також проект спрямований на посилений захист прав жертв дискримінації та ненависті, особливо тих, хто належить до вразливих груп з числа національних меншин (спільнот). Він базується на результатах, досягнутих Радою Європи в рамках проекту «Посилення захисту національних меншин, у тому числі ромів, та мов меншин в Україні, фаза II» (2021-2022), а також проекту «Посилення доступу до правосуддя для жертв дискримінації, злочинів на грунті ненависті та мови ворожнечі» (закриття 28.02.2023) у рамках другої фази Спільної програми ЄС та Ради Європи «Партнерство заради належного врядування».
Спільний проект ЄС та Ради Європи тісно доповнює поточний проект Ради Європи «Підтримка реформи законодавчої бази національних меншин і стійкість національних меншин і ромів в Україні», а також національний проект «Боротьба з мовою ненависті в Україні» у рамках третьої фази Спільної програми ЄС та Ради Європи «Партнерство заради належного врядування» (2023-2027). Методику було розроблено в 2018 році та використано для дослідження потреб ромських громад у Донецькій, Харківській та Закарпатській областях.
Це також відповідає Національній стратегії у сфері прав людини в Україні та її плану дій на 2021-2023 роки, питанням, порушеним в контексті Діалогу з прав людини між ЄС та Україною і пріоритетам у рамках плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».
Проект складається з 2 компонентів: підтримка українських бенефіціарів в аналізі чинного законодавства та політики у боротьбі із дискримінацією та злочинами на ґрунті ненависті та виявлення прогалин для приведення їх у відповідність з європейськими стандартами; а також підтримка українських бенефіціарів у впровадженні законодавчої бази щодо національних меншин на центральному та місцевому рівнях.
Проект планує підтримати громадські організації через надання 10 грантів у межах двох компонентів. Це включатиме підтримку пілотних заходів з місцевою владою щодо національних меншин (спільнот)та ромів, заходи проти дискримінації, пілотні заходи в місцевих школах з вивченням мов меншин (спільнот) та двомовної освіти.
Даний проект співфінансується Європейським Союзом та Радою Європи.
У Кракові захід відбувся в два етапи.
Офіційний початок спільного проєкту ЄС і Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» 26 вересня та 27 вересня Форум «Захист національних меншин (спільнот) в Україні: від покращення правової бази, відповідно до стандартів Ради Європи».
Метою Форуму є – обговорення поточного стану справ у сфері забезпечення прав та можливостей національних меншин (спільнот) України в рамках стандартів Ради Європи, об’єднавши представників українських урядових установ, національних меншин (спільнот) України, європейських інституцій та міжнародних організацій, а також міжнародних експертів для обговорення існуючих викликів та можливих рішень, пов’язаних з реформою законодавства щодо національних меншин в контексті досвіду політики Європейського Союзу, стандартів та рекомендацій Ради Європи на тлі триваючої агресії РФ проти України.
Під час робочої поїздки до Кракова, виступив на Форумі «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо антидискримінації та прав національних меншин» Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Він насамперед подякував Офісу Ради Європи за постійну експертну підтримку і допомогу Україні під час війни. Наголосив, що Росія чинить геноцидну війну, знищуючи не лише етнічних українців, а й представників інших національностей, які проживають на території України. Втім, попри війну Україна продовжує працювати у напрямку захисту прав національних меншин, у тому числі щодо питань гармонізації українського законодавства з нормами міжнародного права.
Омбусмен наголосив, що питання додержання прав національних спільнот завжди перебуває у фокусі моєї уваги як Омбудсмена України. Інституція Уповноваженого в Україні має мандат органу рівності, який є одним з найбільш всеохоплюючих порівняно навіть з нашими європейськими партнерами.
Чиновник розповів, що результати здійснюваного впродовж 2023 року моніторингу стану додержання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин засвідчують, що питання забезпечення рівності прав і свобод людини і громадянина не втратило актуальність в українському суспільстві попри безпрецедентну збройну агресію Російської Федерації проти України.
«Україна набула статусу кандидата на вступ до ЄС та продовжила активно впроваджувати проєвропейські реформи в умовах збройної агресії Росії. Наразі Україна посилює законодавче регулювання та державну політику з питань захисту національних меншин. Нещодавно парламент підтримав ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про національні меншини (спільноти) України» щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Положення прийнятого законодавчого акту враховують більшу частину зауважень Венеційської комісії. Зазначу, що в розробці ЗУ “Про національні меншини (спільноти)” в складі робочої групи брав участь Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Україна – це багатонаціональна родина, яка обрала шлях до інтеграції в європейське співтовариство! Підтримання атмосфери толерантності, усунення напруженості і конфліктів – одне з найголовніших завдань України як правової, демократичної держави. Ми тримаємо євроінтеграційний курс та прагнемо до стандартів демократії, відкритого громадянського суспільства, верховенства права та забезпечення прав і свобод людини та громадянина», – наголосив Лубінец.
Також повідомив про складну ситуацію у тимчасово окупованому Криму.
Україна, попри війну, створює умови для рівноправного розвитку та активної участі представників різних національностей в соціально-економічному, політичному та духовно-культурному житті держави, котрі разом з українцями складають єдину етнонаціональну структуру суспільства.
Голова Ради нацспільнот Ашот Аванесян, виступаючи заявив про необхідність представництва Ради Національних Спільнот України в Європейському Союзі та Раді Європи.
«Як представники організацій національних громад України ми визнаємо, що Україна продовжує робити суттєві кроки на шляху забезпечення прав і свобод національних громад. І ми віримо, що глибока інтеграція з ЄС сприятиме подальшому демократичному розвитку у сфері прав людини, верховенства права, гуманітарних підходів і міжнародних відносин», – сказав Голова Ради національних громад України Ашот Аванесян.
У той же час, голова Союзу підприємців поляків України та заступник голови Ради Національних Спільнот України Володимир Щепаняк наголосив на необхідності побудови в Києві будинку Ради Нацспільнот.
У Форумі та обговорення прийняли участь: Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (онлайн), Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Євген Кудрявець, Перший заступник Міністра освіти і науки України (онлайн), Ремі Дюфло, заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні (онлайн), Рада Європи, Халвард Горсет, Голова Департаменту з питань антидискримінації, Рада Європи, Халвард Горсет, Голова Департаменту з питань антидискримінації, Тетяна Шульга, менеджерка сектору культури, прав людини та гендерної рівністі, національних меншин, Представництво Європейського Союзу в Україні, Ігор Лоссовський, заступник Голови Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті України, Людмила Сугак, заступниця Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство юстиції України (онлайн), Руслан Горяченко, начальник Управління прав людини Національної поліції України, Тетяна Печончик, голова ГО «Зміна», Володимир Лейсле, голова Німецької ради Україн (онлайн), Тетяна Гнатів, начальник Управління культури Луцької міської адміністрації, Василь Келіогло, представник громадської організації гагаузів «Халк Берлій», Володимир Щепаняк, голова Союзу підприємців поляків України та заступник Голови Ради національних спільнот України, Ашот Аванесян, Голова Ради національних спільнот України.
