В Україні замислилися про будівництво нового водопроводу на південь Донецької області

В Україні всерйоз замислилися про будівництво нового водопроводу на південь Донецької області підконтрольною Києву території вздовж лінії зіткнення з невизнаними ЛНР та ДНР.

Про це заявив голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко. Якщо справа вигорить і не закінчиться банальним розпилом виділених грошей, то жителям ЛНР та ДНР варто напружитись.

Поки що у Києва такої можливості немає через особливості географічного розташування каналу «Сіверський Донець — Донбас» та Південнодонбаського водопроводу.

За словами Павла Жебрівського, ДНР не платить за воду з 2014 року, але перекрити канал не вийде, оскільки через це постраждає Маріуполь.

За словами Павла Кириленка, проектування нового водопроводу вже ведеться і має бути завершено у першому кварталі 2022 року. За проектування вже заплатили ТОВ «Девел-Проект» більше 80 мільйонів гривень. Відома навіть приблизна вартість реалізації проекту: нібито 6,5 мільярда гривень, тобто близько 245 мільйонів доларів. Зрозуміло, Кириленко, даючи коментар на каналі «Дім», заявив, що у зв’язку з будівництвом нового водопроводу водопостачання тимчасово непідконтрольна частина області не припиниться.

Канал «Сіверський Донець — Донбас», який був першим в УРСР і призначався для забезпечення промислово-питного водопостачання цього великого індустріального регіону, почали будувати 1954 року, а ввели в експлуатацію 1958-го. Після чого він двічі реконструювався (у 1972 та 1979 роках), внаслідок чого його пропускна спроможність досягла 43 кубічних метрів на секунду. При цьому зі 133 кілометрів довжини лише 107 кілометрів є традиційним каналом. В інших випадках вода йде трубами, в тому числі і піднімаючись на 200 метрів вгору за допомогою кількох насосних станцій.

Забір води в канал із Сіверського Дінця проводиться біля селища Райгородок Слов’янського району вище гирла річки Казенний Торець — на підконтрольній Україні території. Далі він пролягає вододілом річок Сіверський Донець і Казенний Торець. Неподалік Горлівки канал заходить на територію ДНР. А закінчується він біля Донецька – у верхньому б’єфі Верхньокальміуського водосховища.

Далі на південь воду з Сіверського Дінця несе побудований 1971 року Південнодонбаський водогін. Причому він уже перед Волновахою виходить із непідконтрольною Києву на підконтрольну йому територію та аж до Маріуполя.

Ось і виходить, що від води із Сіверського Дінця серйозно залежить захід так званої ДНР (Донецьк, Горлівка, Макіївка, Ясинувата, Харцизьк, Єнакієве), ще серйозніше — захід невизнаної ЛНР (Стаханів, Кіровськ, Брянка, Первомайськ, Красний Луч, Антрацит та Алчевськ) . Але при цьому від неї на 90 відсотків залежить водопостачання такого великого міста, як Маріуполь. А взагалі різною мірою від неї залежать близько півтора мільйона жителів підконтрольного Києву Донбасу, включаючи, наприклад, Авдіївку, Добропілля, Селідове, Покровськ (Червоноармійськ), Волноваху тощо.

Тобто подача води в ЛДНР не пов’язана ні з турботою про «наших людей на окупованих територіях», ні з гуманізмом. Україна сьогодні просто не може повністю перекрити подачу води до невизнаних республік, оскільки без неї залишаться і українські громадяни на підконтрольних територіях.

Його загальна довжина має становити досить скромні 70-80 кілометрів. При цьому згідно з проектом він проходитиме за лічені кілометри від лінії зіткнення сторін.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...