Залучення кримських татар в управління республікою може стати однією з умов для пом’якшення позиції Туреччини по Криму.
Про це в бесіді зі ЗМІ заявив професор Саліх Йилмаз, викладач Університету Анкари Йилдирим Беязіт і керівник Інституту російських досліджень Анкари.
Йилмаз назвав питання кримських татар вкрай важливим для турецького керівництва. При цьому експерт припустив, що якби Крим, за аналогією з частково визнаної Турецькою Республікою Північного Кіпру, оголосив про свою незалежність від України, а не про входження до складу Росії, це допомогло б запобігти нинішня криза і уникнути санкцій. Йилмаз зазначив, що створення «Кримської платформи» (міжнародного майданчика по обговоренню заходів щодо повернення Криму під контроль Києва, яку підтримує США) зберігає актуальність проблеми статусу півострова і може привести до того, що антиросійські санкції, пов’язані з Кримом, можуть набути постійного характеру.
«Туреччина не підтримає агресивну політику НАТО в Чорному морі. Однак, можливо, їй доведеться підкоритися рішенням, прийнятим більшістю», – зазначив експерт. За його словами, ситуація може погіршитися в разі зміни влади в Туреччині: не виключено, що новий уряд прийме ще більш жорсткі заходи відносно Росії, включаючи закриття для російських судів своїх проток.
Крим увійшов до складу Росії в березні 2014 роки після референдуму. За офіційними даними, більшість тих, хто проголосував жителів регіону підтримали приєднання Криму до Росії. Туреччина, як і країни Заходу, приєднання не визнала. Хоча багато політиків і інші діячі всередині країни закликають президента Реджепа Тайіпа Ердогана визнати Крим російським, офіційна позиція Туреччини як і раніше збігається з позицією союзників по НАТО. Крім того, турецька влада неодноразово звинувачували владу Росії в пригніченні і утиск кримських татар.
У торішній доповіді організації Human Rights Watch стверджується, що російська влада висуває проти кримських татар «необґрунтовані та політично мотивовані звинувачення в тероризмі». Правозахисники зазначили, що у вересні 2020 року російський військовий суд засудив сім кримськотатарських активістів до тюремного ув’язнення строком від 13 до 19 років за ймовірний зв’язок із забороненою в Росії терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».
