Акції низки оборонних компаній зросли на тлі низки подій, включно із заявою президента США Дональда Трампа про створення протиракетного «Золотого купола», новим договором про безпеку між Великою Британією та ЄС (що дає британським компаніям доступ до європейського оборонного фонду обсягом €150 млрд), а також загальним розумінням, що стратегічне суперництво між США та Китаєм – надовго.
Тому Європа повинна збільшити витрати на свою оборону. Питання в тому, чи призведуть усі ці нові витрати до реальної віддачі, чи технологічні зміни трансформують не тільки характер війни, а й саму оборонну індустрію, пише Financial Times.
При цьому військовий бюджет США традиційно величезний (оборона – найбільша стаття федерального бюджету) і за Трампа продовжує зростати. Він навіть запросив рекордний трильйон доларів на оборону у своєму варіанті бюджету, який пройшов Палату представників із перевагою лише в один голос і тепер направлений до Сенату.
Військові витрати Китаю також зростають: країна посідає друге місце після США і володіє найбільшим військово-морським флотом у світі. Європа теж значно збільшить інвестиції в оборону, переглядаючи пріоритети після війни Росії проти України і на тлі дедалі чіткішого розуміння, що США стають ненадійним союзником.
Однак більша частина цих інвестицій йде на застарілі системи, як-от винищувачі F-35, кораблі та підводні човни. «Програма Трампа з протиракетної оборони немов вийшла з ери Рейгана і «Зоряних воєн». Деякі аналітики почали задаватися питанням, наскільки виправдані такі витрати в умовах, коли технології змінюють саме поняття війни», – пише ЗМІ.
Річ у тім, що зараз актуальні дешеві дрони і ракети, які вже здатні знищувати колони, зокрема, російських танків. Єменські повстанці-хусити використовували такі засоби для знищення кораблів у Червоному морі, змусивши США витратити майже мільярд доларів на військові операції.
Україна, своєю чергою, певною мірою стала полігоном для цієї трансформації. Як зазначив засновник приватної військової компанії Blackwater і нинішній голова інвестиційної фірми Frontier Resource Group Ерік Прінс, повномасштабна війна «різко прискорила розвиток військової справи».
Сьогодні дрони з 3D-друкованими касетними боєприпасами, керовані програмним забезпеченням, можуть знищувати танки за кілька тисяч доларів. Водночас хакери за лічені тижні навчилися глушити навігацію американських ракет Javelin вартістю $150 000.
З урахуванням розвитку штучного інтелекту, на думку колишнього морського котика Прінса, наступні великі військові інновації, найімовірніше, не з’являться в Пентагоні або навіть у дослідницькому агентстві DARPA, а будуть створені «розумними людьми у своїх гаражах». Як він висловився: «Трильйони доларів вкладеної інфраструктури застарівають».
Аналітик Люк Громен, який також займається цією темою, каже, що «технологічне здешевлення і децентралізація вперше значною мірою прийшли на поле бою». Він порівнює проблеми оборонної галузі з «прокляттям старожила». Спостерігається тенденція, яка може «підірвати порівняльну перевагу військових наддержав світу».
Згодом серйозних наслідків можуть зазнати такі традиційні підрядники, як Raytheon, BAE Systems, GE Aerospace та інші, чиї акції нещодавно зросли на ринку. Їхня продукція може виявитися військовим еквівалентом мейнфрейма на тлі «ноутбуків», які дедалі частіше використовуються на передовій.
Журналісти зазначають, що ці компанії все одно продовжують роботу над власними розробками. Крім того, є безліч передових стартапів, які прагнуть зайняти свою нішу у високотехнологічній, децентралізованій війні. Однак мінлива природа війни – це не просто ринкове питання. Це також макроекономічна і геополітична проблема.
«Західні інвестори спираються на базовий принцип – військову перевагу США як непогрішну опору американської зовнішньої політики, економічної стратегії та доларової системи», – підкреслює аналітик Громен. Однак цей крок може бути неправильним. Приміром, уже зараз спостерігається зниження залежності від американських виробників. Плани переозброєння Європи зараз засновані на використанні виключно європейських компаній.
Успіх у цьому новому світі, можливо, визначатиметься не розміром бюджету, а технологічною просунутістю.
