Чорногорці пішли на виборчі дільниці в неділю в другому турі президентських виборів. На посаду глави держави претендують нинішній президент країни, який представляє “Демократичну партію соціалістів” Міло Джуканович, і кандидат від руху “Європа зараз” економіст Яков Мілатович.
Про це передає Reuters.
Виборчі дільниці відкрилися о 7 ранку (05:00 GMT) і закриються о 20:00 (18:00 GMT). Перші неофіційні результати соціологів на основі вибірки виборців очікуються приблизно через дві години після закриття дільниць.
61-річний Джуканович домінував у Чорногорії як президент або прем’єр-міністр протягом 33 років, починаючи з початку розпаду нині неіснуючої федеративної Югославії. Він привів Чорногорію до незалежності від державного союзу з Сербією у 2006 році та до членства в НАТО у 2017 році. Країна також є кандидатом на вступ до Європейського Союзу.
Опоненти давно звинувачують колишнього комуніста та його Демократичну партію соціалістів (ДПС) у корупції, зв’язках з організованою злочинністю та керуванні невеликою адріатичною республікою як своєю вотчиною – звинувачення вони заперечують.
Студент Нікола Заркович висловив надію, що голосування принесе користь усім у країні, економіка якої в основному залежить від доходів від туризму вздовж мальовничого узбережжя.
«Вільна і незалежна Чорногорія переможе, як завжди», — сказав він після голосування в школі в одному з сірих житлових будинків комуністичної епохи в Подгориці.
Суперником Джукановича є 37-річний Яков Мілатович, колишній міністр економіки та заступник голови руху «Європа зараз», який пообіцяв приборкати хабарництво, покращити рівень життя та зміцнити зв’язки з Європейським Союзом і колишньою югославською республікою Сербією.
Очікується складна гонка
“Я очікую гарного дня… історичного дня. Як і більшість людей, я хочу змін на краще”, – сказав Мілан Попович, 64-річний вчитель.
Джуканович набрав 35,37% голосів у першому турі виборів 19 березня, а Мілатович – 28,92%, що потребувало другого туру, оскільки жоден з них не набрав 50% більшості. Аналітики прогнозують напружену гонку у другому турі.
Недільне голосування відбулося після року політичної нестабільності, коли два уряди були відправлені у відставку вотумами недовіри. Він також ознаменувався суперечкою між законодавцями та Джукановичем через його відмову призначити нового прем’єр-міністра.
16 березня Джуканович розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 11 червня. Хоча президентська посада в Чорногорії є здебільшого церемоніальною, перемога на виборах підвищить шанси партії переможця в червні.
Чорногорія має спадщину гострих розбіжностей між тими, хто вважає себе чорногорцями, і тими, хто вважає себе сербами та виступає проти незалежності країни.
Країна приєдналася до НАТО після спроби державного перевороту в 2016 році, в якій уряд Джукановича звинуватив російських агентів і сербських націоналістів. Москва назвала такі заяви абсурдними.
Після вторгнення Росії в Україну минулого року Чорногорія приєдналася до санкцій ЄС проти Москви та вислала низку російських дипломатів. Кремль вніс Чорногорію до списку недружніх держав.
