Іран і Азербайджан готові вирішити протиріччя в рамках двосторонніх каналів.
Таку надію дало заяву іранського міністра закордонних справ Хосейна Амір Абдоллахіян, який не виключив візиту в Баку – навіть незважаючи на те, що країни істотно посилили взаємну риторику і намагаються демонструвати один одному свої військові переваги. Опитані експерти вважають, що за останній час позиції сусідів помітно розійшлися, проте компроміси з окремих питань все ще можливі.
Про можливість поїздки до Азербайджану і Вірменії глава іранського дипвідомства заявив, розмірковуючи про зовнішньополітичної лінії 13-й адміністрації президента Ісламської Республіки.
Концентрація уваги на сусідів, включаючи північних сусідів, є одним із пріоритетів зовнішньої політики нового іранського уряду [Ебрахіма Раїса], – сказав Абдоллахіян.
Він зауважив, що і Баку, і Єреван – сусіди Тегерана, тому регіональні столиці не можуть діяти один проти одного. Зовнішня політика Ірану є збалансованою, підкреслив міністр, додавши, що, як буде можливість, відвідає Азербайджан і Вірменію «як жест добросусідства».
Абдоллахіян зазначив, що його країну хвилює те, що «деякі іноземні сили намагаються впливати» на Закавказзі, щоб змінити регіональні межі, закрити прикордонні переходи або змістити їх локацію.
Одночасно ми відзначаємо присутність терористів, які з’явилися там під час війни в Карабасі. Ми говоримо це, ні в якому разі не ставлячи під сумнів територіальну цілісність наших сусідів, – звернув увагу глава МЗС Ісламської Республіки.
Втім, в той же час іранська сторона продовжує демонструвати своїм критикам військові можливості. У країні 12 жовтня стартували військові навчання сил ПРО за участю підрозділів армії і Корпусу вартових Ісламської революції. У маневрах задіяні ракетні та радіолокаційні комплекси, а також безпілотні літальні апарати (БПЛА). Це не перші заходи такого роду за останні тижні: 1 жовтня на північному заході Ірану поруч з Вірменією і Азербайджаном розпочалися навчання за участю бронетанкових частин, артилерії, БПЛА та радіолокаційної техніки.
Коментуючи перспективи візиту Абдоллахіяна в Баку, експерт Російського ради з міжнародних справ Микита Смагін зауважив, що контакти між країнами дипканалами ведуться на постійній основі.
Тегеран регулярно доводить свою позицію до Баку, який, в свою чергу, доводить свою позицію до Тегерана. У цьому сенсі проблеми з діалогом між сторонами немає. Тобто немає тієї проблеми, яка існує, наприклад, між США і Іраном: їм, щоб почати взаємодіяти, ще потрібно знайти посередника.
Поблема ж, за словами аналітика, зараз полягає в тому, що за останній рік кардинально змінилася ситуація на Кавказі: це пов’язано з останньою війною в Карабасі.
Сьогодні позиції сторін інші, ніж були рік тому. Баку сьогодні сильніше і впевненіше себе почуває і готовий відстоювати свої інтереси, – заявив Смагін. – Так, одним з ключових інтересів Азербайджану є обмеження по можливості торгівлі Вірменії з Іраном. На цьому напрямку відбувається найбільш гостре протистояння, тому що головна претензія Тегерана – це те, що Баку стягує мито з іранських вантажівок, які йдуть до Вірменії.
І на цьому напрямку можливий якийсь компроміс, вважає дослідник. Крім того, крім суто економіки, є фактор політики і безпеки: Азербайджан визначився зі своїми союзниками і партнерами. Це Туреччина і Ізраїль, зазначає експерт. І обидві ці країни в Тегерані викликають занепокоєння.
На цьому напрямку навряд чи можливий компроміс. Якщо в економічній сфері ми ще можемо уявити, що Іран і Азербайджан можуть домовитися, то тут, мабуть, чогось серйозного Тегерану добитися не вдасться, – вважає Смагін.
За його словами, в цьому випадку контакти Баку будуть постійним подразником.
Науковий співробітник дослідницького центру TRT World Туран Гафарлі нагадав, що нинішня суперечка між Баку і Тегераном розростався поступово.
Напруженість поступово наростала після війни між Азербайджаном і Вірменією в 2020 році. Іран мав значні інтереси в Карабасі: він використовував його для відмивання коштів.
Таким чином, після звільнення Карабаху іранська сторона втратила більшу частину цих переваг, міркує аналітик. Але Тегеран ще намагається відправляти вантажівки для продовження торгівлі з Єреваном, а також не хоче миритися з новими реаліями на кордонах, підкреслив співрозмовник ЗМІ.
Питання зміни кордону і транспорту виникають у зв’язку з пропозицією про Зангезурський коридорі, яке з’явилося після торішнього угоди про припинення вогню між Вірменією і Азербайджаном і яке потрібно для відкриття сполучення між Азербайджаном і його автономним утворенням Нахічевань. Відкривши Зангезурський коридор, Туреччина також отримає пряме сполучення з Баку, – вважає Гафарлі.
Це, за його словами, розглядається іранським керівництвом як зміна кордону, тому що воно втрачає суттєвий вплив на Вірменію. Однак дослідник задається питанням, чому іранська сторона не протестувала проти зміни рубежів останні 30 років.
Туреччина і Азербайджан вважають таку реакцію Тегерана ворожою. Азербайджан вже заявив, що йому не подобається ставлення Ірану і його втручання в справи Азербайджану, яке проявляється у твердженні, згідно з яким в Азербайджані є терористи і країною керує інша країна, тобто Ізраїль, – звертає увагу аналітик.
За оцінками Гафарлі, обмін посланнями між основними учасниками спору ще не закінчений. Однак співрозмовник ЗМІ висловив упевненість, що Азербайджан не стане державою, яке спасує перед Іраном.
