Москва і Вашингтон домовилися створити дві робочі групи по стратегічній стабільності.
Про це після другого раунду консультацій в Женеві журналістам повідомив глава російської делегації, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. За оцінкою опитаних експертів, створення робочих груп – важливий крок, але що зараз в пріоритеті, так це позначити предмет переговорів. А розбіжностей по тому, які види озброєнь обмежувати, у Москви і Вашингтона як і раніше дуже багато.
30 вересня Росія і США провели в Женеві другі консультації щодо стратегічної стабільності. Нашу делегацію очолював заступник голови МЗС Сергій Рябков, американську – перший заступник держсекретаря Уенді Шерман.
Попередня така зустріч пройшла 28 липня в тому ж місці і в тому ж складі. Це було свого роду знайомство, головна мета якого – не конкретні домовленості, але запуск діалогу. Судячи із заяв сторін, старт був досить непоганим: «професійні і продуктивні», «ділові і усвідомлені» – так перші консультації оцінили в Вашингтоні та Москві. Аж до наступного раунду російські та американські експерти спілкувалися по відеозв’язку.
Результат друге консультацій також дав привід для оптимізму. Як заявив журналістам Сергій Рябков, незважаючи на безліч розбіжностей, сторони готові «рухати процес далі».
– Його поступове структурування, з одного боку, саме по собі є ознакою такого відповідального підходу, а з іншого боку, дозволить нам точніше визначити межі можливого і спробувати хоча б поступово розширювати точки дотику, яких поки вкрай мало, – зазначив дипломат.
Реальним підсумком стало рішення створити дві робочі групи: 1. по принципам і завданням майбутнього контролю над озброєннями; 2. по потенціалом і діям, здатним мати стратегічний ефект.
Ці кластери визначать подальший хід переговорів. При цьому, на думку експертів, зараз у сторін інші пріоритети, а тому створення таких груп, скоріше, символічна вершина айсберга.
– На нинішньому етапі ключове завдання, як мені видається, – зблизити позиції по предмету переговорів, – пояснив науковий співробітник Центру міжнародної безпеки ІСЕМВ РАН, співзасновник проекту «Ватфор» Дмитро Стефанович. – Пріоритети країн різняться. Хоча можливі розв’язки теж є: наприклад, розширити охоплення в частині ядерних арсеналів, акцентуючи увагу на розгорнутих боєзарядах, і знайти загальні підходи щодо ракет середньої і меншої дальності (РСМД) в Європі.
У жовтні 2020 року Росія запропонувала США і їх союзникам ввести мораторій на розгортання РСМД на європейському континенті, однак реакції на це не було. 30 вересня Сергій Рябков повідомив, що позиція Вашингтона з цього приводу «за великим рахунком негативна».
Стратегічна стабільність – це співвідношення ядерних арсеналів сторін, при якому ні у однієї з них немає спокуси напасти першою. До консультацій по цій темі Москву і Вашингтон підштовхнула зустріч президентів Володимира Путіна і Джо Байдена, яка відбулася 16 червня 2021 року в Женеві. Тоді лідери перепідтвердити ключове російсько-американську заяву 1985 року про те, що «в ядерній війні не може бути переможців і вона ніколи не повинна бути розв’язана», і домовилися почати «предметний і енергійний» двосторонній діалог.
Головна мета російсько-американських консультацій – в тому, щоб укласти нову угоду (або пакет угод), яке б прийшло на зміну СНО-III (Договір про заходи щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь, закінчується в 2026 році без можливості продовження).
У 2020 році, ще при адміністрації Дональда Трампа, Росія заявляла: Москва і Вашингтон повинні разом вивести так зване «рівняння безпеки», де будуть враховуватися не тільки СНО, але і інші типи озброєнь. Згоди щодо цього питання є. Однак залишилося вирішити – які види зброї будуть обмежувати.
